Деталі розповіла тернополянка Дарця Веретюк.
"Я памʼятаю ці пагорби зеленими, зі стежками шириною в один черевик. Абсолютно фантастичні ландшафти, як із старих добрих казок. Тоді ти йшов з паперовою картою і боявся зблудити з маршруту, не побачити його під ногами. Не була в тій частині Свидовця купу років. Звичайно чула, що «Драгобрат — це Буковель для бідних» і, відповідно, що там багато кросівково-шльопочних туристів-одноденок. Але масштабів не уявляла і близько. А кількості транспорту і поготів. Але цієї суботи, йдучи частину треку попри витяги, мала такі сильні враження від побаченого, шо вперше за понад 4 роки заплакала,— щось в мені зламалось", - пише Дарця Веретюк.
Починаючи від Близниць і Жандармів, через Стіг і Котел та аж до Геришаски по вершинах хребта і по траверсам чотирьохполосні автотраси в коліно глибиною.
Майже цілодобові нескінчені каравани шишиг, джипів, буханок, нив, квадриків і ендуро.
Отари овечок замінили отари людей, тисячами йдучи і їдучи з бухлом, сміттям і криками в гори, конвеєром.
"Людей з наплічником побачила за той день всього кілька, десь може з-десяток, теж переважно в шоковому стані. Дим від згорілого в моторах дизеля, гуркіт на всю околицю, порохи стоять до неба стовпом. Йшла із завʼязаною хусткою на обличчі, вона за кілька годин стала сива, на зубах пісок, в носі — ніби шпаклівку перетирала, певно тре в респіраторі йти, хоча теж навряд допоможе. Ерозія грунтів просто жахлива, без рекультивації не уявляю за скільки десятків років це саме зможе відновитись аби зникнути безслідно. В колись кришталевих озерах миють болото джипи.. Про знищену безповоротно первозданну красу гір говорити взагалі не доводиться, немає з ким. На зауваження відповідають матом і тезами «ви тут у нас в гостях, а ми місцеві і нам вирішувати», «тут завжди була дорога» та «а ви нашо сюди до нас прийшли?!", - розповідає жінка.
За словами Дарці, там під Близницею валяються розбиті понівечені рештки білого джипа,— така маленька приємна радість.
"Сподіваюсь водій і його туристи були всередині. Хай кожного такого недолугого таксиста і кожного його пасажира, який бодай раз замовив і скористався такою послугою, зустріне на дорозі його камінчик і така ж доля. Ні, не шкода. Бо їм не шкода взагалі нічого. В них жодної зайвої думки, лише гроші у одних і баранячі голови у інших. І так, я розумію, чому у нас обирають, як не Кравчука, то Януковича, а як не їх, то й ше кого згірше. Вигляд цих гір — усереднене обличчя українського виборця. Бо влада та ефективність роботи її кластерів — це завжди лише відповідь на запит суспільства і відображення їх рівня освіти, культури та свідомості. Людську цивілізацію знищать не інопланетяни чи віруси, ні. Банальні захланність і неосвіченість справляться швидше. Певно хай скоріше би, бо спостерігати це все нестерпніше. Ідіократія як вона є", - підсумовує мандрівниця.
У коментарях до посту інша тернополянка - дружина загиблого Героя України Сергія Коновала - Ольга Коновал також підтверджує цю інформацію.
"Я вже 2 тиждень в горах. І щодня прозріваю з людей, які замовляють цю послугу. Сьогодні з ранку сказала організаторам одного ретриту що не можна так робити, на що отримала спочатку відповідь що ми ж тільки подивитися, і не можемо як ви, ходити горами, сил немає. Сказала жорсткіше і отримала мат у відповідь, що як я собі хочу ходити, то це мої проблеми, а для них є транспорт. Буду вдома, напишу офіційний запит на цю контору, яка ці ретрити організовує і популяризує серед учасників цей вид нищівних розваг….", - повідомила Ольга Коновал.
Крі того, в коментарях користувачі діляться світлинами знищених внаслідок "місцевого бізнесу", гір та полонин.
Під тим ще постом порушили проблему виїзду мотоциклами на Говерлу.
"Як заборонити мотоцикли на Говерлі? Це злочин перед природною спадщиною та неповага до тих хто обрав сходження пішки. Шумове забруднення, агресія, ерозія це наслідки дій організованих груп, яким дають дозвіл на КПП", -написав викладач Олександр Коваль.
Та обговорили проблему з джипами на озерах у Карпатах.
"Офіційне роз’яснення щодо відео з джипами на озері Герешаска. Мережею шириться обурення через відео, де позашляховики їздять прямо по воді та березі високогірного озера Герешаска (Догяска). Подія викликала величезний резонанс, і це цілком виправдано. Захист природи - наш спільний пріоритет, - йдеться у дописі Карпатського заповідника. - На жаль, такі дикі факти заїздів у високогірні озера фіксуються щороку. Карпатський біосферний заповідник наполегливо та постійно проводить роз’яснювальну роботу про повну неприпустимість подібних дій. Хоча Герешаска - це не наша територія, ми чудово розуміємо: такі катання на позашляховиках безжально руйнують вразливі та унікальні гірські водойми".
Проте у багатьох дописах це озеро зараз помилково називають частиною заповідника - це не територія заповідника. Озеро Герешаска не входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Воно не перебуває у нашому користуванні та не підпорядковане нам.
Де саме розташоване озеро - воно знаходиться на території Ясінянської громади Рахівського району Закарпатської області (координати: 48°16′12″ пн. ш. 24°09′54″ сх. д.).
Який статус має водойма - озеро Герешаска є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення ще з 1984 року.
"Як ми захищаємо високогір'я. Адміністрація нашої установи приділяє особливу увагу дотриманню законів та запобіганню порушенням у високогірній частині Українських Карпат. Служба державної охорони природно-заповідного фонду КБЗ працює у посиленому режимі!Ми проводимо регулярні рейди, патрулюємо туристичні маршрути та місця масового відпочинку. Наша робота в цифрах за 2026 рік. Протягом цього року працівники служби держохорони вже провели - 282 профілактичні рейди та 575 роз’яснювальних заходів серед туристів, місцевих жителів, представників турбізнесу та водіїв транспортних засобів щодо правил поведінки в заповідних зонах. Ми повністю поділяємо занепокоєння громади щодо збереження Карпат. Закликаємо користувачів соцмереж перевіряти інформацію, не поширювати фейки про межі заповідних земель та разом берегти нашу унікальну природу", - наголошують у заповіднику.
Голова правління громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк у коментарі для "УП. Життя" розповів, що законодавче регулювання джипінгу у горах потребує змін.
Зокрема у 2015 році Міністерство довкілля заборонило будь-які змагання у заповідних зонах. Натомість, за його словами, в деяких нацпарках досі пропонують прокат квадроциклів, а подекуди джипінг-тури організовують навіть за участі працівників заповідників, які допомагають провести туристів короткою дорогою на вершину.
Також на початку 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11024 про заборону джипінгу на території природно-заповідного фонду. Закон стосується пересування на позашляховиках, квадроциклах, багі та мотоциклах поза межами встановлених доріг.
Рішення ухвалили на тлі петиції до президента, яку українці ініціювали у вересні 2022 року.
Однак, як пояснює Олексій Василюк, цей закон на практиці виявився бездієвим для Карпат.
"Був ажіотаж навколо петиції – я теж її підписував. Президент дав доручення щось зробити, і внесли поправку про заборону пересування позашляховиками, але лише на територіях, які належать до категорії "природно-заповідного фонду". У Карпатах такий статус має заповідник "Горгани". Там високогір'я, кам'янисті дороги – туди і так машиною ніхто не їздить", – підкреслив еколог.
Дотримання закону мали контролювати працівники Державної екологічної інспекції та служби охорони заповідних територій. Втім, вони не завжди можуть притягнути порушників до адміністративної відповідальності за незаконний джипінг через брак доказів.
Більш дієве покарання передбачене за знищення рослин, занесених до Червоної книги України, додає Василюк.
Зокрема за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачається штраф від 153 до 408 гривень для громадян та від 255 до 510 гривень для посадових осіб.
Крім того, враховується розмір шкоди, заподіяної природі за кожні 100 метрів проїзду одиниці транспортного засобу.
Олексій Василюк зазначає, що на такому транспорті в українських горах почали роз'їжджати приблизно 20 років тому. Тоді у Карпатах провели перші змагання – так звані "Кубки Карпат".
А масштабною проблема джипінгу стала нещодавно – коли транспорт опинився у широкій доступності. І якщо раніше місцеві для проїзду такими авто обирали вже прокладені дороги, теперішні мандрівники прагнуть випробувати їх в екстремальних умовах, а тому нерідко їздять через полонини.
Такі змагання особливо небезпечні тим, що одночасно ділянкою проїжджає кілька джипів. Це створює негативний вплив на природу.
"Під час змагань одним шляхом їде одразу кілька автівок. Вони не їдуть в межах однієї дороги, а часто обганяють одне одного, намагаючись показати, на що здатен їхній транспорт. Через це дороги значно розширяються – десь удвічі, а подекуди – і в 10 разів", – зазначив Олексій Василюк.
Він також розповів, що джипінг спричиняє й інші катастрофічні наслідки.
Ерозія ґрунтів і паводки
Автомобілі руйнують трав'яний покрив, який стримує ґрунт від вимивання дощами. Через вирубку лісів вода не утримується на схилах і стрімко несеться вниз дорогами і рівчаками, які сформували джипи. Це призводить до руйнівних паводків у підніжжя.
А наступні машини, які вже не можуть проїхати розмитим яром, поруч розбивають нову дорогу, збільшуючи масштаби руйнації.
Знищення рідкісних видів
Колесами легко знищити унікальні червонокнижні рослини, яких у Карпатах налічується чимало. Деякі з видів є зникаючими.
Витіснення хижаків
Великим тваринам, як-от ведмідь, потрібен спокій і великий простір, а постійний гуркіт двигунів змушує їх тікати у дедалі віддаленіші куточки лісу.
Руйнування звичної екосистеми
У Карпатах є чотири види земноводних, занесених до Червоної книги України: саламандра плямиста, тритон карпатський, тритон альпійський та кумка жовточерева. Навесні та влітку вони масово збираються для розмноження у калюжах, які утворилися на гірських дорогах.
Через це вони можуть масового гинути під колесами або на сухому камінні.
Руйнування атмосфери Карпат
Тисячі туристів, які годинами пішки піднімаються на Говерлу, змушені сходити з дороги в кущі, щоб їх не збили джипи, а також дихають пилюкою і вихлопними газами.
"УП. Життя" також звернулася до Головних управлінь Національної поліції у Львівській та Івано-Франківській областях за коментарем щодо кількості звернень громадян через джипінг у гірській місцевості і притягненням до відповідальності за такі дії.
Станом на момент публікації цієї новини журналісти ще чекають на відповідь.
