Читайте нас в соціальних мережах

«Мені просто розірвало черевну порожнину»: чоловік, який дивом вижив після ракетного удару по Тернополю, повернувся додому (фото)

Середа, 17 червня 2026 16:55
69-річний тернополянин Євген, який отримав важкі поранення під час ракетного удару по житлових будинках у Тернополі, після шести місяців лікування та реабілітації повернувся додому.

Про це повідомили у Першому медичному об’єднанні Львова.

Чоловік постраждав під час ворожої атаки 19 листопада 2025 року. У момент удару він виходив із власного будинку.

«Я живу на 1 поверсі, зранку виходив з дому по справах. Дійшов до вхідних дверей і відчув сильний удар, а далі таке червоне зарево. Мені просто розірвало черевну порожнину. Все посипалося і я втратив свідомість», – пригадує пан Євген.

Після удару чоловіка дістали з-під завалів та доправили до лікарні в Тернополі. Медики діагностували проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів та масивною кровотечею. Також існувала загроза втрати ноги через порушення кровообігу, однак лікарям вдалося врятувати кінцівку.

Тиждень пацієнт перебував без свідомості у реанімації. Після стабілізації стану його перевели на подальше лікування до Львова.

За шість місяців перебування у Лікарні Святого Пантелеймона медики виконали шість реконструктивних операцій. Лікарям вдалося відновити функції сечового міхура, правого сечоводу та кишківника.

«У післяопераційний період в пацієнта розвинулося важке гнійно-септичне ускладнення. Також були значні дефекти м’яких тканин черевної стінки та нижніх кінцівок. Ми виконали 6 реконструктивних операцій», – розповів завідувач 1-го хірургічного відділення Лікарні Святого Пантелеймона Гнат Герич.

Попереду на чоловіка чекає ще одна операція. Через травму судин та тривале порушення кровопостачання він втратив чутливість у нозі та наразі не може самостійно ходити. Лікарі сподіваються, що після наступного етапу лікування він зможе повернутися до активного життя.

Нині пан Євген уже вдома, поруч із родиною.

«Сусіди мене обіймали, казали, що дуже раді, що я вижив. Син і донька постійно говорили: "Тату, живи, ти нам ще потрібен". Це і є моя найбільша підтримка. А зараз я дуже хочу встати на ноги, аби допомагати дружині», – каже тернополянин.

720776301_1338986078371805_4432223863917539087_n.jpg722810338_1338986101705136_1749167249093303585_n.jpg726645343_1338986108371802_798368703834703261_n.jpg


ОСТАННІ НОВИНИ

Додати коментар




ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ