Про свободу, Україну, мистецтво і життя - обрані цитати.

Художник Іван Марчук, єдиний українець у списку «100 геніїв сучасності».

До 90-річчя генія Kyiv Post підготував ретроспективу його знакових висловлювань.

Митець, який винайшов унікальний стиль «пльонтанізм» і пройшов шлях від радянських переслідувань до світового визнання, акцентує на важливості особистої гідності, невпинної праці (365 днів на рік) та унікальності української землі.

Іван Марчук — художник, який давно вийшов за межі українського мистецтва й став явищем світового масштабу.

Народний художник України, лауреат Шевченківської премії, єдиний українець у списку «100 геніїв сучасності» британської газети The Daily Telegraph, він пройшов шлях від переслідувань КДБ та багаторічної ізоляції до міжнародного визнання і рекордних продажів своїх робіт на світовому артринку.

Його життя віддзеркалює історію ХХ і ХХІ століть: радянські репресії, пізнє визнання, мандри континентами, Нью-Йорк до і після 11 вересня 2001 року, повернення до України, а згодом — вимушене життя в Австрії через повномасштабну війну росії проти України.

У кожному з цих періодів Марчук залишався насамперед художником — людиною, для якої мистецтво стало не професією, а способом існування.

Професійний художник, який винайшов свій унікальний стиль — «пльонтанізм» (сленгове слово, що мовою рідного села означає «заплутане волосся»).

Стиль Марчука добре резонує з усім, що випало на долю митця за його майже столітню історію. «Пльонтанізм» інколи скидається на анатомічне плетиво судин або нервових волокон.

Іван Марчук: «Я людина горда»

«Ніякого діалогу я нікому не нав’язував і не нав’язую. Я ні в кого не звик шукати допомоги. Я людина горда, аж занадто горда! І кожна людина має бути гордою, з відчуттям власної гідності!»

«Я не песиміст, я — реаліст! Просто я все бачу, я відчуваю, шостим чи якимось іншим відчуттям….»

«І жодна соціальна система, жоден режим не можуть змінити мене як художника. Яким був, таким і залишився».

Іван Марчук про роботу

«Того, що я зробив, ніхто, окрім мене, не зробить!»

«Працюю 365 днів на рік — у мене маса планів. Я гадав, що з роками бажання працювати вгамується, — а воно, навпаки, зростає. Творчий діапазон усе розширюється, і я можу виступати у десяти іпостасях, бути різними художниками в одній особі».

«Моє кредо — не втрачати часу. Ще більше працювати. Тому що я — ненаситний».

«Робота живить моє життя».

Іван Марчук про мистецтво 

«Я собі дав настанову бути “ненормальним” художником.»

«Не стиль. Свідомість. Стиль — це як ти робиш. А в мене різні способи мислення. П’ятнадцять різних Марчуків.»

«Мій колега побачив мої графіки й сказав: “Ти би Біблію дуже добре ілюстрував”. А я відповів: “Навіщо? Я свою Біблію пишу”.»

«Я не люблю у творчості конкретики. Спочатку все сприймається емоційно, потім усе це мусить пройти лабораторії підсвідомості…»

«Образи, вже втілені на полотнах, перебувають у діалозі зі мною. Картини — це сліди моєї присутності в цьому часі й просторі, вони залишаться, коли обірветься життя».

Іван Марчук про життя і щастя

«Розкіш на філософському рівні — це можливість робити те, що хочеш».

«Щастя — це творчість, години, коли я пишу картину».

«Радість бути на природі, спостерігати за комашками, квітами й травою, лежати у високій траві й дивитися, як пливуть хмари, і в химерах знаходити нові образи для своїх картин…»

«Живопис мене настільки поглинув, що, якби я почав відволікатися, він би почав ревнувати. Тому у мене й немає дружини. Я не можу зупинитися на одній жінці, та й не можу віддати перевагу жінці, бо живопис — сенс мого життя». 

«Щастя — це коли живеш, коли працюєш, коли ти не втратив здатність радіти, кохати».

«Найбільше досягнення мого життя — це саме життя. Воно — унікальне. Я одержимий життям і люблю все навколо. Я люблю робити добро оточуючим.»

Іван Марчук про Україну

«Україна — моя земля. І крапка.»

«Я не малював чужу землю. Не тому, що вона гірша. А тому, що вона не моя».

«Україна народжує найбільше талантів на квадратний метр у світі».

«Україна взагалі, якби нею мудро керувати, уже давно керувала б світом».

Іван Марчук про нетлінне

«Нетлінною є душа людська. І мистецтво — нетлінне».

До слова,  Іван Степанович Марчук (народився 12 травня 1936, Москалівка) — український живописець, засновник техніки пльонтанізму, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Шевченка. Почесний академік Національної академії мистецтв України. Почесний громадянин Тернополя, Києва та Канева.

У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.

У жовтні 2007 року потрапив до рейтингу «100 геніїв сучасності» (72-ге місце), який уклала британська газета «The Daily Telegraph».

8 червня 2024 року картину Івана Марчука «Зійшов місяць на Дніпром» на київському аукціоні «Goldens» продали за 250 тисяч доларів США, рекордну вартість для твору сучасного українського художника.