147 днів реанімації, 9 місяців виходжування.
Евеліна з Тернопільщини, яка народилася на 25 тижні вагітності, вижила завдяки професійній і злагодженій роботі мультидисциплінарної команди Дитячої Лікарні Святого Миколая.
"До 20-го тижня третя вагітність Наталі протікала спокійно. Однак жінка підхопила інфекцію, що спричинила критичне багатоводдя. Її одразу скерували на збереження до пологового відділення Лікарні Святого Миколая. На той момент її живіт був настільки великий, ніби термін пологів уже настав", - зазначили медики.
Медики буквально виборювали кожен день для малечі: через вкорочення шийки матки наклали превентивний шов.
Двічі виконували амніоредукцію — складну процедуру виведення зайвих навколоплідних вод.
Однак на 25-му тижні ситуація стала критичною.
У Наталі раптово відійшли води, що спровокувало відшарування плаценти та масивну маткову кровотечу. Боротьба почалася за життя матері. Шанси, що вдасться врятувати дитину, були мізерними.
Та команда не здавалася.
Кесарів розтин їм вдалося зробити втричі швидше за стандартний час.
Від моменту початку кровотечі до першого крику дитини минуло всього 10 хвилин. Завдяки такій феноменальній швидкості врятувати вдалося обох.
Новонароджену Евеліну вагою усього 750 грамів миттєво передали до рук реаніматологів у відділення інтенсивної терапії.
“Вона була настільки крихітна, що я свою обручку могла одягнути їй на ручку. Перший тиждень був суцільний шок. Ми з чоловіком просто ходили в реанімацію і плакали. Було важко навіть просто бачити вагітних жінок на вулиці, адже на їх місці мала ще бути я”, — згадує Наталя.
Через сильну недоношеність у дівчинки стався важкий крововилив у мозок, розвинулася гідроцефалія – захворювання, за якого в порожнині черепа накопичується надлишок спинномозкової рідини. Її ще називають «водянкою головного мозку». Врятувати життя крихітки могла тільки складна операція.
“Це найменша дитина, яку я оперував у своїй практиці. На момент першого втручання вона важила близько 750 грамів. Ми спочатку поставили резервуар Омайя – невеликий силіконовий пристрій куполоподібної форми, який імплантується під шкіру голови. Він дозволяє робити пункції та щодня виводити зайву рідину з мозку без пошкодження тканин”, — розповідає завідувач відділення нейрохірургії Лікарні Святого Миколая Тарас Микитин.
Крім цього, Евеліна не могла самостійно дихати, їсти та мала проблеми з оченятами. У чотиримісячному віці офтальмологи виконали їй лазерну коагуляцію сітківки, щоб зупинити відшарування та врятувати зір. Все вдалося. Згодом за справу знову взялися нейрохірурги.
“Ми провели нейроендоскопію, і це був виклик для всієї команди. Через наслідки інфекції анатомія була змінена, тож ми працювали лише під УЗД-навігацією, щоб безпечно дістатися до шлуночків мозку. А коли Евеліна зміцніла до 2,5 кг, ми встановили їй постійну шунтуючу систему”, — пояснює завідувач дитячої нейрохірургії Тарас Микитин.
І ось зараз, після 147 днів у реанімації та 9 місяців боротьби, Евеліну нарешті виписують – з вагою 6,2 кг.
За результатами електроенцефалографії в неї не виявлено судом, а це рідкість серед таких передчасно народжених малюків.
Вона дихає самостійно, може їсти з пляшечки, активно агукає та реагує на батьків.
Попереду в Евеліни регулярні огляди та курси реабілітації. Однак, головне, що нині її родина нарешті разом – вдома, де так довго зустрічі з сестричкою чекали два її старших братики.
За це маленьке життя боролися десятки фахівців. Позаду - колосальна робота: анестезіологів, неонатологів, акушер-гінекологів, хірургів, нейрохірургів, офтальмологів, неврологів, фахівців з реабілітації, логопедів, гастроентерологів, рентгенологів та медсестер.
