Дівчина і досі служить у лавах ЗСУ. 

"День, що триває чотири роки. Ніч, яка досі не минула. І сотні тих, кого в мене забрав цей день. Я памʼятаю. Я борюсь і за вас. Коли я вже не можу - ваші імена пульсують в моїх венах та штовхають йти далі, - наголосила Катерина. -  Я не можу собі дозволити зупинитись. Бо вони не зупинились тоді. Вони сформували мій хребет. І так. Якби сьогодні я прокинулась тією датою, я б все зробила так само. Це мій шлях. Це моя країна. Це моя війна".