Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар юриста Євгена Буліменка.

Юрист наголошує, що свобода слова не звільняє від відповідальності за поширення неправдивої інформації або приниження честі та гідності іншої людини. У таких випадках можливий цивільний позов із вимогою спростування інформації та відшкодування моральної шкоди.

«Розміщення недостовірної інформації може мати наслідком цивільно-правову відповідальність: обов’язок спростувати дані та відшкодувати моральну і майнову шкоду», – зазначає Євген Буліменко.

У справах про захист ділової репутації саме позивач повинен довести, що інформація є неправдивою та що її поширила конкретна особа.

Окрім цивільної відповідальності, можливі й інші санкції. Зокрема, за поширення неправдивих чуток під час війни передбачено штраф від 170 до 255 гривень або виправні роботи до одного місяця (ст. 173-1 КУпАП). За розпалювання ворожнечі за національною чи релігійною ознакою (ст. 161 ККУ) загрожує до трьох років позбавлення волі.

Окремо відповідальність може наставати за погрози фізичною розправою в коментарях – залежно від обставин, це може тягнути обмеження або позбавлення волі.

Юрист також звернув увагу на судову практику. В одному з випадків суд зобов’язав користувача Facebook видалити допис та опублікувати рішення суду як спростування. В іншій справі за недостовірний пост у Telegram стягнули 50 тисяч гривень моральної шкоди.

«Якщо усунути порушення неможливо, суд може вилучити тираж газети чи книги з метою його знищення», – наголосив Буліменко.

Юрист також зазначив, що видалення допису після його фіксації не звільняє від відповідальності. Якщо людину обмовили в Telegram-каналі, вона може звернутися до суду, однак має довести, хто саме є автором або власником каналу.

Матеріал має ознайомчий характер і не є юридичною консультацією.