У цивільному житті він теж працював водієм, тож коли прийшов до підрозділу, швидко зрозумів: його місце — за кермом.

Коли вперше сів у кабіну КРАЗа, на спідометрі було лише 600 кілометрів. Фактично нова машина. Ще без історії. Без подряпин. Без фронтових доріг. І саме йому судилося написати її перші бойові кілометри.

А за спиною — новітня українська гармата «Богдана». Десять тонн сталі й вогневої сили. Десять тонн відповідальності.

"КРАЗ легко її тягне. Я б сказав, що він не відчуває. Особливо по грунтовій дорозі. Машина потужна, кермо легке, гідравліка працює чітко. Різниця між «Газоном», яким колись їздив у цивільному житті, і цим авто — величезна: інший клас техніки, інші навантаження, динаміка", - каже Володимир. 

За плечима у Володимира — роки праці, життєвий досвід, родина. Але він тут, бо розуміє: перемога сама не приїде — її потрібно привезти.

"Треба, щоб у підрозділ йшли і водії. Бо техніка без людини не поїде, як і перемога сама не здобудеться", - наголошує Володимир. 

А поки на спідометрі додаються нові цифри, Володимир спокійно тримає кермо.

600 кілометрів були початком. Далі — шлях служби, де кожен наступний кілометр — це ще один крок України до перемоги.