6 лютого 1996 року Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський». Безсумнівно, це була визначна подія в історії нашої держави та науки.
Українці були серед першовідкривачів та першопрохідців крижаного континенту, зробили величезний внесок в радянських антарктичних експедиціях, однак після розпаду СРСР росія відмовилася віддати нам хоча б одну з радянських станцій в Антарктиці.
"Утім це виявилося на краще: ми отримали дуже якісну та надійну базу від британців. Зібрали 30 найцікавіших фактів про передачу станції та її життя зараз. Ось кілька з них", - наголошують дослідники.
Станція дісталася Україні за символічний 1 фунт стерлінгів
Відповідно до меморандуму Україна отримала станцію від Британії безкоштовно. Нашою «оплатою» мало стати продовження низки спостережень за озоновим шаром, магнітним полем, кліматом. Однак під час передачі станції 6 лютого керівник британської експедиції Данкан Хейг жартома попросив символічну оплату.
Керівник першої Української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський знайшов у кишені 1 фунт та віддав його Данкану. Той взяв інструменти та «вмурував» монету в дерев'яну стільницю бару станції. Там вона зберігається донині.
Британія зробила вибір на користь України завдяки нашому науковому потенціалу та флоту
За станцію ми конкурували з кількома країнами, зокрема Південною Кореєю. Рішення на нашу користь прийняли з двох причин:
1. Науковий потенціал — вчені, які могли на високому рівні підхопити британські дослідження на станції.
2. Власний флот — на той час в України були судна, здатні обслуговувати станцію.
Перша експедиція їхала літаком президента та майбутньою «Ноосферою»
Команда діставалася станції кількома групами. Перша група вирушила на коротке навчання в Кембридж, а звідти через Фолкленди — на станцію. Туди вони прибули 28 листопада 1995-го на британському криголамі «James Clark Ross» — за 25 років він став українською «Ноосферою».
На відправку другої групи бракувало коштів, але зрештою їм виділили… літак тодішнього Президента Леоніда Кучми. Цим літаком 8 учасників дісталися аргентинського порту Ушуаї. А звідти вже двома четвірками — туристичними суднами до станції. Перша — 30 січня, друга — 7 лютого.
Україна отримала станцію з усім, що там було
Нам залишили фактично все: від вартісних наукових приладів та спорядження до їжі та напоїв. Наприклад, на складі було британське пиво, а в морозилці — купа заморожених кальмарів. Для українців вони тоді були дивиною. Зрештою начальник станції Геннадій Міліневський придумав з них робити котлети, і це було смачно.
Британці передали нашим полярникам традицію пірнати в океан у краватках
Українські полярники перейняли від британських багато порядків і звичаїв. Приміром, лишилася традиція пірнати в краватках в океан на Мідвінтер (Середина зими) — головне свято дослідників Антарктиди. Британці так робили, щоб навіть під час купання позначити, що вони — джентльмени.
На «Вернадському» продовжують довгі ряди кліматичних та геофізичних спостережень
На нашій станції — одні з найдовших рядів спостережень в усій Антарктиці. Так, вимірювання показників погоди тут тривають з 1947 року, магнітного поля Землі — з 1954-го, рівня озону в атмосфері — з 1957-го. Ці безперервні ряди, які збирають за однією методикою, в один час і в одному місці, є надзвичайно цінними для світової науки. Адже за ними можна відстежувати, як змінюється наша планета.
На станції виявили озонову діру
Саме за даними нашої станції — ще коли вона належала Великій Британій та мала назву «Фарадей» — вдалося відкрити явище озонової діри. 1985-го його описали британські дослідники на основі спостережень за попередні роки. Ці спостереження тривали на «Фарадеї», а також на іншій англійській станції «Халі». Озонові вимірювання продовжуються й на «Вернадському».
Біля «Вернадського» збільшується кількість пінгвінів, і це — одне зі свідчень потепління
Зараз на острові Галіндез, де розташований «Вернадський», гніздує понад 10 тисяч субантарктичних пінгвінів! Вони — теплолюбні, і раніше жили північніше, тобто там, де тепліше. Коли Україна отримала станцію від Британії, на острові не було жодного гнізда субантарктичних пінгвінів. Однак через зміну клімату та потепління вони почали освоювати Галіндез.
На станції працює найкраща геомагнітна обсерваторія в усій Антарктиці
Нині геомагнітна обсерваторія «Вернадського» — єдина в Антарктиці, що передає надточні односекундні дані до світової мережі INTERMAGNET. Потім інформацію використовують як науковці, що проводять фундаментальні дослідження, так і різні організації для практичних цілей, зокрема потреб навігації. Такий рівень став можливий завдяки системній модернізації, яку провели українські вчені в останні роки.
Станція ніколи не спить
На станції завжди є черговий, який стежить за справною роботою всіх систем життєзабезпечення. Вдень — це денний черговий, а вночі — нічний. Тож такого, щоб на станції спала вся команда, не буває.
Найпівденніші бар, церква та інсталяція розташовані на «Вернадському»
На станції є 3 найпівденніші об'єкти в світі: бар, капличка та арт-інсталяція. Бар «Фарадей» лишився ще з британського періоду. Каплицю Святого Володимира збудували вже українці 2011 року, з 2019 року вона належить до ПЦУ. Арт-інсталяція «Дім. Спогади» з'явилася в березні 2023-го. Це творче переосмислення старого бака, навколо якого створені обриси рідного нам українського дому.
Фото - Володимир Бахмутов, Євген Прокопчук, Wikimapia.org, з архіву Геннадія Міліневського, Тарас Перетятко, Юрій Шепета, Оксана Савенко, Слава Балбек, Сергій Глотов
