Про це повідомили у Державному історико-архітектурному заповіднику у місті Бережани.

У повідомленні йдеться, що автором проєкту ратуші був архітектор Фрідерік Гісгес, ім’я якого тривалий час не пов’язували з цією будівлею через відсутність прямих архівних підтверджень. Дослідники зазначають, що саме аналіз стилістики та порівняння з іншими відомими роботами дали підстави для встановлення авторства.

У заповіднику наголошують, що будівля, яка стала символом міста, довгий час залишалася без імені свого творця.

«Дивовижно, але будівля, що стала символом міста, значно відоміша за свого творця», – йдеться у матеріалі.

За даними дослідників, Фрідерік Гісгес походив із Моравії та працював у другій половині XVIII століття. Його професійна школа сформувалася на межі XVII–XVIII століть, а характерні риси цього стилю простежуються у фасадах бережанської ратуші.

Архітектор працював на замовлення впливових меценатів своєї доби та був добре знаний у магнатських колах. Зокрема, він виконував будівельні роботи у Замості, а також пов’язаний із реалізацією проєктів у Щебрешині та Городку.

Однією з особливостей роботи Гісгеса був комплексний підхід до будівництва. Він брав на себе повний цикл робіт і залучав постійну команду майстрів, яку перевозив між містами для забезпечення якості виконання.

Науковці припускають, що за подібною схемою архітектор міг працювати і в Бережанах. Ймовірною замовницею будівництва ратуші називають тодішню власницю міста – княгиню Ізабелу Любомирську, однак документального підтвердження цього наразі не знайдено.

Дослідники зазначають, що частина обставин, пов’язаних із будівництвом ратуші, досі залишається невідомою, а пошук архівних матеріалів триває.