Про це повідомили у Кременецькому краєзнавчому музеї.

Йдеться про те, щоб музей став зрозумілішим, цікавішим і ближчим до людей. Штучний інтелект можуть використовувати для створення простіших і змістовніших текстів до експонатів, підготовки інтерактивних матеріалів, візуальних пояснень і сучасних освітніх програм. Тобто не сухі таблички дрібним шрифтом, а пояснення, які реально хочеться читати.

Окремо говорили про візуальну складову – афіші, ілюстрації, презентації. Це означає, що музейні події можуть ставати помітнішими й привабливішими, а експозиції – більш візуально зрозумілими для різної аудиторії, зокрема дітей і молоді.

Ще один важливий аспект – освіта. За допомогою ШІ музейні працівники можуть швидше готувати заняття, лекції та музейні уроки, адаптуючи їх під різний вік і рівень підготовки. Для відвідувача це означає більше живого спілкування і менше формалізму.

«Під час заходу було розглянуто актуальні підходи до застосування інструментів штучного інтелекту в музейній діяльності», – зазначили у музеї.

Також учасники воркшопу говорили про межі використання штучного інтелекту – що можна автоматизувати, а де важлива людська участь, автентичність і відповідальність за зміст. Тобто музей не має перетворитися на “цифрову оболонку”, а залишитися простором живої історії та сенсів.

У музеї зазначають, що такі обговорення – це крок до того, щоб музей був не лише місцем збереження минулого, а й сучасним простором, у який хочеться повертатися.