Частину біологічних досліджень виконують безпосередньо на «Вернадському», частину — в океані на борту «Ноосфери», а інші — в добре обладнаних лабораторіях на «великій землі».

Зразки із Антарктики привозили до Києва та розподіляли по різних установах НАНУ та університетах, а також передавали для аналізу за кордон.

Проте обсяг робіт біологів НАНЦ став настільки значним, що назріло питання про створення власної сучасної лабораторії, повністю «заточеної» під потреби полярної біології. І ось нарешті вона запрацювала.

"Звісно ж, під час війни ніхто не став би витрачати кошти на будівництво: лабораторні приміщення люб’язно надав Київський авіаційний інститут. НАНЦ же завіз обладнання та буквально “з коліс” запустив роботу", — зазначив директор Центру Євген Дикий.

Очолює діяльність лабораторії Марія Павловська, чиєю спеціалізацією, зокрема, є морська мікробіологія та аналіз ДНК з довкілля (eDNA).

Цей метод дозволяє в одній пробі визначити буквально все біорізноманіття: від бактерій та вірусів до риб чи китів.

Нині за допомогою сучасних приладів лабораторія вже забезпечує повний цикл молекулярно-генетичних досліджень.

Серед пріоритетів — біопроспектинг.

Тобто пошук у рослинах та мікроорганізмах Антарктики речовин, потенційно корисних для медицини, харчової промисловості тощо, як-от нових антибіотиків чи антиоксидантів.

Тож не випадково основним партнером НАНЦ у КАІ стала кафедра біотехнологій.

За згаданим напрямом науковці досліджують складні взаємодії між організмами в полярних екосистемах — від обміну продуктами біосинтезу між бактеріями та мікроводоростями в Південному океані до тонких «налаштувань» симбіотичних стосунків антарктичних комах та рослин із бактеріями всередині них.

Таке переплетення фундаментальних та прикладних досліджень потребує багато працівників, тому до роботи активно залучають студентів.

 Вони отримують можливість виконувати в лабораторії курсові та дипломні.

Це як «місцеві» студенти-біотехнологи з КАІ, так і представники КНУ ім. Шевченка, а в перспективі — інших вишів.