Узбережжя Дністровського водосховища завжди вражало красою — стрімкими схилами Подільських Товтр, лагідними затоками й величчю річкових пейзажів, але сьогодні воно відкриває ще одну, більш драматичну сторону своєї історії.

"Через масові атаки на енергетичну інфраструктуру та необхідність регулювання роботи гідроелектростанцій, рівень води у Дністрі помітно знижується. Те, що десятиліттями перебувало під товщею води, поступово знову постає перед нашими очима. Зараз узбережжя приховує те, що колись було частиною людських доль — фундаменти будинків колишніх сіл, фрагменти цегли, черепицю, кам’яні залишки, а подекуди — навіть надгробки старих цвинтарів. Це нагадує, що колись тут вирувало життя: люди будували домівки, працювали на землі, ростили дітей, святкували, мріяли… А потім — затоки, села й городища були затоплені під час будівництва водосховища. Сьогодні ж історія знову піднімається на поверхню. Це є рідкісний, хоч і тривожний момент, коли рівень води відступає, оголюючи культурний шар, який десятиліттями був недоступним", - йдеться у групі Дністер 1362.

Узбережжя Дністровського водосховища — не просто природний ландшафт.