Про це розповіли у 44-ій окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола.
Він служить у лавах ЗСУ з 2017 року. Родом із Хмельниччини, до війська прийшов після непростих життєвих обставин, маючи приклад батька та дідуся-військових. До служби працював на будовах. Спершу був водієм-механіком, а нині виконує завдання гармашa на САУ «Богдана».
До повномасштабного вторгнення боєць здобував досвід в АТО. 24 лютого 2022 року його підрозділ отримав завдання на кордоні з Білоруссю. Згодом були бої під Києвом, на Донеччині й у Запорізькій області.
«Загинув мій колишній командир гармати. Ми ще разом служили в АТО. Тоді й відчулося, що пахне смертю», – пригадує військовий.
У листопаді його підрозділ проходив навчання в Польщі, де опановували гаубиці «Краб». Зараз «Бодько» працює з українською САУ «Богдана».
«Отримуємо відео влучань: “Ціль уражена!”. Реагуємо емоційно, весело. Кожен влучний постріл – це ближче до перемоги. Це означає, що ворогів стало менше», – каже артилерист.
Служба у гарматному розрахунку – це щоденна напруга та ризики: від ранніх підйомів до нічних обстрілів, від роботи під мінометним і танковим вогнем до протидії безпілотникам і «Ланцетам».
Попри небезпеку, «Бодько» вважає армію своєю другою сім’єю. «Так, війна – це небезпека. Але найбільше щастя – мати своїх людей поруч, відчувати підтримку і дружбу», – ділиться він.
