Нагадаємо, справа тягнулася ще з березня 2022 року, коли на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну до Бучача — рідного міста Романа — приїхало багато переселенців із Києва, Харкова та інших великих міст.

Боротьба з п’яними дебошами переселенців закінчилась розбитим АТБ

За словами активіста, у той час, як він усіма силами намагався допомагати військовим: готував ящики з їжею та одягом і постачав на фронт автомобілі, новоприбулі постійно влаштовували пиятики, галасували та буянили. Місцеві жителі, які добре знали Романа Довбенка як активіста та впливову людину в місті, почали скаржитися на шум і людей, які влаштовували в готелях п'янки, слухали російську музику й навіть запускали дрони через вікна.

«На своїй сторінці у Facebook я, як публічна особа, написав звернення до всіх власників місцевих продуктових магазинів із проханням хоча б тимчасово припинити продаж алкогольних напоїв у розпал хаосу, що панував навколо», — розповів про свою реакцію Роман.

За його словами, більшість магазинів після цього допису або прибрали алкоголь із полиць, або повісили жовті стрічки з написами «Алкоголь тимчасово не продається».

Згодом він дізнався про величезну чергу в магазині АТБ, де десятки осіб, які до того активно дебоширили в місті, стояли з ящиками алкоголю.

«Я заходжу в магазин, запитую адміністратора, чому після того, як усі місцеві підприємці почули мене та погодилися тимчасово припинити продаж алкоголю, лише АТБ "забило болт". У відповідь мене культурно послали,» - додав Роман.

Після цього, за словами Романа, він приїхав до супермаркету з хлопцями, які допомогли вивести охорону на вулицю, а сам почав розбивати пляшки з алкоголем на вітринах. Поки приїхала поліція, викликана охороною, він встиг розбити товару на суму1 200 000 гривень, яку йому озвучив адміністратор магазину.

СБУ відкрило провадження за держзраду

У результаті було відкрито кримінальну справу за статтею «групове хуліганство», в якій Довбенко проходив як організатор. Паралельно, за його словами, АТБ через СБУ почали тиснути на нього.

На той момент Роман, займаючись орендою автомобілів, готував уже четверту машину для ЗСУ — перевзував її на нові зимові колеса.

«Стою на шиномонтажі, займаюся першим колесом, коли приїжджає Служба безпеки України. Мене валять на землю, б’ють автоматом Калашникова, тримають у роті пістолет і саджають у машину в наручниках», — описує Роман своє затримання.

«На мене знову відкрили надуману кримінальну справу — цього разу за ч. 2 ст. 111 ККУ — «державна зрада в умовах воєнного стану». Після цього відбулося кілька обшуків у моєму домі та будинку батьків, на яких також намагалися тиснути», — каже він.

АТБ мусить компенсувати витрати на суди

Цю справу було закрито вже наприкінці року, а ось епопея з супермаркетом тривала до вчорашнього дня. Спочатку Роман виграв першу інстанцію в Бучацькому суді, після чого в соцмережах почали поширюватися коментарі про його можливі зв’язки з суддями та покровителів серед відомих осіб.

АТБ подало апеляцію, яка не лише була прийнята до розгляду, а й передбачала повний перегляд справи — так само, як і в першій інстанції. Апеляційний суд підтвердив висновки Бучацького суду та виніс рішення на користь Романа.

Після цього представники АТБ звернулися до Верховного Суду України, однак той відмовив у розгляді доказів та залишив у силі рішення апеляційної інстанції.

Усі вимоги мережі «АТБ» були відхилені, натомість усі вимоги Романа Довбенка — повністю задоволені. Жодної гривні з усієї суми, яку заявляли представники «АТБ-маркету», суд не визнав обґрунтованою чи підставною до відшкодування.

«Учора до нас дзвонили юристи АТБ, бо суд задовольнив також наші вимоги щодо компенсації витрат на суди», — розповів Роман. Він додав, що спочатку АТБ вимагало з нього усно 1 200 000 гривень компенсації, а вже в суді документально — трохи більше ніж 200 000 гривень за товар, який офіційно завезли у бучацьке відділення. Це, за його словами, свідчить про значні обсяги нелегального алкоголю в магазині. У будь-якому разі суд не задовольнив жодної вимоги представників «АТБ-маркет».

«Станом на зараз я можу гонорово сказати: я — перший в Україні, хто “нагнув” цю машину», — так Роман підсумував трирічну судову тяганину.