Чоловік назвав декілька причин.

"Ну ось і все! Із 0.00 годин 23 квітня 2025 року зупиняю прийом донатів у будь-якій валюті і будь-якій формі. Останій готівковий донат в сумі 3000 грн передала сім’я з міста Копичинець, яка вирішила залишитись за кадром. Нових зборів не відкриваю. Можу лише консультувати військових по відкриттю зборів та перепощувати їх сторінки. Цьому рішенню є декілька причин - стан здоров’я. Маю проходити ще ряд обстежень а тоді має розпочатись тривале лікування, тому не зможу проводити та подавати інформацію по зборах-закупівлях і звітах вчасно. Уряд не запропонував для людей вільної волі, волонтерів та їх організацій спеціальних умов співпраці. Нам не треба нагород - нам потрібні чіткі правила та сприяння. Не правильно збирати гроші з народу ( з родичів військових в т.ч.) коли військові на нулі в зоні бойових дій не отримують премії 100 тис грн. А автівки ремонтувати треба, і часто вони ремонтуються коштом самих військових. І закупляються їх коштом також", - наголосив колишній волонтер. 

Четвертий рік війни, "Держава" в особі чиновників має сама прекрасно справлятись із потребами фронту. Без участі цивільних і простих трудяг. Вона сама має закупляти автівки і займатись забезпеченням фронту на всі 100%.

"Адже у нас велика Армія чиновників. Тому надаю їм таку можливість себе проявити, не тільки в кабінетах але у полях Вкраїни! Коли волонтери закривають потреби фронту автівками та іншими ТТЗ - "Держава" може дозволити розслабитись і купувати новенькі пікапи для поліції в тилу, коли на фронті де вирішується доля Країни військові витягують фронт на "дранті" придбаному у Європі, за народні гроші, майже як металобрухт. Таке волонтерство породжує корупцію. Не хочу. Всі кратки, Приватбанку, WEZE будуть закриті і обнулені. Залишики коштів станом на сьогодні, а це - 13512,6 грн (картки+готівка) 180,90 euro будуть долучені до потреб наступного автомобіля. Який має завершитись лакофарбовими роботами і поїхати на фронт. Дякую всім хто долав зі мною цей шлях і давав енергії його йти. Наболіло. Сильно наболіло!", - підсумував пан Олександр.