"Згідно з пунктом 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців, затвердженої наказом МОУ від 20.02.2017 року № 105, підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у відрядженні витрат, є розрахункові документи. Вартість понесених витрат на найм житлового приміщення під час службового відрядження засвідчують розрахункові документи, визначені Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", - відзначили у Міністерстві.
Розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу товарів, надання послуг і так далі.
З 01.01.2022 року в розумінні Закону № 265/95-ВР відповідними розрахунковими документами, які підтверджують справжність здійснення розрахункових операцій, можуть слугувати лише: фіскальні чеки реєстраторів розрахункових операцій (РРО); фіскальні чеки програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО); розрахункові квитанції у випадку використання книг обліку розрахункових операцій; квитанції установ банку про здійснення оплати.
"Сума відшкодованих у встановленому законом порядку витрат та відрядження в межах фактичних витрат не є доходом платника податків. Однак витрати не є об’єктом оподаткування на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів. На період дії воєнного стану на території України до Закону № 265/95-ВР внесено зміни про тимчасову заборону застосування штрафних санкцій за порушення цього закону, однак це не звільняє суб’єкти господарювання від обов’язку видавати отримувачу розрахунковий документ", - зауважують в Міністерстві оборони України.
Нагадаємо, що витрати на відрядження — це фактичні витрати: на проїзд (зокрема, перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (зокрема, на орендованому транспорті); оплата вартості проживання у готелях (мотелях), а також включені до таких рахунків витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, прасування одягу, взуття тощо); на найм інших жилих приміщень; оплату телефонних розмов; оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз); обов’язкове страхування; інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження, зокрема, будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких втрат.
