Також Олексій Резніков розповів про втрати особового складу, готовності українців до тривалої війни та нові поставки зброї.
"Щодо втрат особового складу ЗСУ У мене є дані, але я не можу їх оприлюднити, щоб не дарувати ворогу деталі. Можу сказати, що вони суттєво відрізняються від величезних втрат ворога. Найбільший пік наших втрат був у травні".
Щодо готовності України та українців до тривалої війни.
"Це питання до кожного українця. Чи кожен з нас готовий до довгих-довгих років. Треба визнати, що це марафон, і щоб тобі вистачило пробігти останні 195 метрів, ти маєш розтягнути свої ресурси енергії на 42 км. Україна має зрозуміти, що війна не завершена. І навіть деокуповані зараз Київщина, Чернігівщина, Сумщина, кожне місто України, яке страждає від ракетних обстрілів - ми живемо в стані серйозної війни. І хто вступив в партію "тих, які завершили війну", не праві абсолютно".
Щодо реальності завершення війни в цьому році.
"Закінчення війни реальне, якщо наші партнери будуть продовжувати нам допомагати, не сумніваючись, що вони допомагають переможцю. Коли союзники повірили, що перемога України - абсолютно реалістичний план, вони захотіли стати співучасниками цієї перемоги. Тому зараз важливо, щоб ми синхронізували наші плани на контрнаступ з допомогою союзників не тільки зброєю, а й продовженням ще більш серйозних санкцій".
Щодо постачання Україні далекобійної зброї.
"Коли ми говорили про високоточну зброю, ми дійсно говорили, що, аби зберегти життя українських солдатів, вона має бути різної дальності ураження. Всі ці запити ми давно направили, триває розмова. Але точно, повірте мені, не на парламентському рівні. Це вирішується в інших місцях. Ми давно все, що треба, попросили. Але наші партнери оцінюють ситуацію - і повторюю: вони теж нас чують...".
Щодо постачання літаків та танків.
Я переконаний, що літаки дадуть. Це якраз йде step by step. Я весь час мріяв і спілкувався з партнерами, адже постачання і сучасної артилерії і далекобійних MLRS та HIMARS озвучувалось як неможливе. Є дві речі, за які я ще борюся, - це сучасні танки й літаки. Поки що ми не пробили цей момент. Але я переконаний, нам і це вдасться. Питання які літаки. F-16 не готові до роботи на наших аеродромах. Є інші літаки сучасного стандарту. Наприклад, Gripen шведського виробництва.
Щодо наказу президента відвоювати Південні регіони.
Ми домовилися з паном Залужним, що я не вчу його воювати. І президент, до речі, не вчить воювати. Президент ставить політичні завдання, а військові фахово готують ту чи іншу кампанію. Є конкретний наказ президента генеральному штабу готувати плани про деокупацію всієї України. А далі вже, з точки зору пріоритезації планів - військові, виходячи з можливостей, повинні запропонувати його. Ми дійдемо до міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік. Крапка. Питання в черговості кампаній, ресурсу та постачання зброї від союзників для того чи іншого просування.
Щодо ударів по Часовому Яру і по Вінниці та роботу українського ППО.
"Давайте будемо реалістами. Якби наша ППО не працювала, то, повірте мені, жаху і страхіття було б кратно більше. Коли я кажу "кратно більше", я маю на увазі, що 50% ракет, які летять в наші міста, збиваються нашою ППО. Говорити, що можна закрити небо стовідсотково, я б не брався. Але покращити системи протиповітряної і протиракетної оборони ми зобов'язані. "
Щодо постачання іноземної зброї.
"От уявіть собі на секундочку, що в листопаді минулого року шанс отримати Stinger був нульовим. Мені персонально під час візиту до Вашингтону говорили. А вже в січні ми отримали перші сто "Стінгерів" від наших друзів з Литви за згодою Сполучених Штатів. Сьогодні ми маємо вже 155-й калібр артилерії, ми з вами маємо HIMARS, ми маємо вже MLRS та різні бронемашини. Українські військові точно використовують західну зброю і мають отримати до американських ракетних систем HIMARS більш далекобійні ракети, здатні вражати цілі в радіусі 300 км".
