"У перший день війни у ​​мене розривався телефон. Я народився і закінчив школу в Охтирці. Там у мене живе батько, молодший брат, друзі. Буквально за кілька днів я вирішив, що більше у Росії жити не можу. Тому що росіяни вбивали мого батька, вбивали моїх знайомих близьких друзів. Мій батько місяць жив у холодному підвалі. Мені говорили люди, яких я знаю змалку, що їм за мене соромно. Знаєте, що мені сказали? "Щоб ми більше ніколи не чули, що ти охтирчанин, що ти українець. Ніколи". Я зібрав речі і 2 березня відлетів із Росії.", - відзначив Ігор Волобуєв.