За словами Олени Підгрушної, на змаганнях біатлоністи повинні «зібратись, доки горить один сірник». Вона акцентує, що потрібні швидкість та покрокові дії, аби все було впорядковано і доведено до автоматизму. Саме тому вислів про сірник нагадує біатлон, особливо перед початком стрільби та після її завершення.

«Звичайно, є певні розбіжності у рухах різних спортсменів. Так як існують різні способи одягання і знімання гвинтівки (через бік, закидання за голову, зверху, знизу, тощо). Від цього залежать і перші маніпуляції ще на підході до коврика», - поділилася Олена Підгрушна.

Спортсменка розповіла, що її маніпуляції виглядають саме так:

• - за кілька метрів знімаю палиці, лівою рукою відкриваю заглушку, перекладаю палиці з правої в ліву і праву руку просовую в ремінь гвинтівки, і повертаю палиці в праву руку;
• - це дозволяє мені, ставши на коврик, одним рухом покласти палиці на ногу і зняти гвинтівку з правого плеча. Тим часом ліва рука відкриває затвор;
• - палиці теж кладуть у різні місця, збоку, між ногами, на ногу;
• - далі підготовка і стрільба;
• - після завершення «закидаю» гвинтівку за спину, закриваючи заглушку, хватаючи палиці і відштoвxyючись від коврика;
• - далі закриваю лівою рукою «шторку» (вона захищає діоптр) і одягаю палиці.

«Зі сторони виглядає усе дуже легко. Але за тією легкістю приховані десятки рухів, які відточуються до автоматизму. І це захоплююче!», - пояснила Олена Підгрушна.