Сьогодні ми згадуємо подію Благовіщення Пресвятої Богородиці, коли ангел сповістив Пречистій Діві радісну звістку: Вона породить Божого Сина, зазначив Митрополит ПЦУ Епіфаній.

«Із самого дитинства Непорочна Діва жила й виховувалася при храмі, присвячуючи весь час Богові. Благочестива й безгрішна, Вона була щаслива послужити Спасінню роду людського, стати Тією, через Кого у світ прийде Месія. Та правда також і в тому, що Пресвята ніколи не просила Господа про цю честь і, залишаючись вірною Богові у своєму служінні, ніколи не розраховувала на винагороду», - пояснив митрополит Епіфаній.

Також предстоятель Православної церкви України поділився як часто винагорода і покарання стають інструментами для виховання дитини.

«Винагорода і покарання. Як часто вони стають інструментами для виховання дитини, аби вона навчилася розрізняти гарні й погані вчинки! І, на жаль, нерідко така людина назавжди залишається напівсвідомою, орієнтуючись у своїх вчинках лише на потенційні винагороду чи покарання, але не на реальні наслідки своїх дій», - поділився предстоятель ПЦУ.

За словами Блаженнійшого Митрополита Київськогоі всієї України Епіфанія, це розуміння добра і зла — егоїстичне, орієнтоване лише на себе, і не враховує почуття інших людей.

«Як мислить людина, що послуговується такою парадигмою? Якщо я вчиню погано — мене покарають, і тоді я страждатиму. Але якщо я буду добре поводитися, мене похвалять, і тоді я отримаю винагороду за хорошу поведінку. Відповідно, чинити добре — вигідніше. Та коли людина не чинить зла лише зі страху бути покараною — це не робить її кращою людиною. По-справжньому добра людина чинить добро не зі сподівань отримати за це винагороду, але за власним вибором і з власного бажання, заради Господа й ближніх, - наголосив митрополит Епіфаній. – Тож наслідуймо приклад Пречистої Діви та вчімося бути добрими й справедливими за велінням власного серця. А з сьогоднішнього свята Благовіщення і всіх наступних за ним євангельських подій, з усвідомлення нами і прийняття їх через віру, ми здобудемо силу не впадати у відчай у нашій боротьбі проти зла, не боятися навіть смерті, бо вона тимчасова і вже переможена».

У свято Благовіщення Пресвятої Богородиці з давніх-давен люди спостерігали за природою та вірили у різноманітні прикмети.

Серед головних заборон у цей святковий день була робота на городі, яка вважалася великим гріхом. Люди давали землі відпочити та відпочивали самі. Йшли до церкви, святили проскури у храмі, молилися за спасіння роду людського.

Також було заборонено шити, в'язати, ткати, вишивати, адже вважали, що «нитка у руках може заплутати долю».

Також у свято не прийнято було брати чи давати гроші в борг. Вважалося, що це може позбавити спокою та благополуччя у майбутньому.

Збереглася приказка, що на Благовіщення «пташка гнізда не в'є, дівка коси не плете». Таким чином, крім шиття не слід було стригтися і робити складні зачіски.

Люди вважали, що яка погода буде на Благовіщення, то таку слід чекати і на Великдень.

За народними прикметами також, якщо 7 квітня вітер, іній і туман – до неврожайного року. Якщо ж сніг на дахах є, так буде він ще через місяць у полі.

Окрім цього вважали, якщо Благовіщення холодне – слід чекати сорок ранкових морозів. 

Якщо зранку яскраве сонце, то весна буде ранньою, а якщо у небі немає ластівок, то весна буде холодною.