Це величне та одне з найважливіших свят відзначають і православні, і греко-католики. Вважається, що у цей день – 40-вий після Різдва, маленького Ісуса принесли до Єрусалимського храму.

За народними повір’ями, у день Стрітення Господнього зима бореться з весною. Тому 15 лютого люди вірили у чимало прикмет, традицій та забобонів. Зокрема вважали, що на Стрітення заборонено виконувати якусь фізичну роботу, особливо домашню. Шанували відпочинок та «чисті руки», тому не прибирали у домі та не прали одяг.

Часто на Стрітення мирились люди, які перебували у сварці. Заборонено лихословити і вживати спиртне.

Також наші предки вірили, якщо 15 лютого день сонячний – рік буде врожайним. Йде сніг і вдарили морози – весна буде пізньою, дощовою й холодною. Потеплішало – весна буде такою ж.

У Православній Церкві України зазначили, що Свято Стрітення – це свято зустрічі, зустрічі Бога.

«В історичному сенсі згадуємо євангельську подію, коли на 40-й день після Різдва Ісуса Христа, виконуючи тогочасний закон, Богородиця та праведний Йосиф Обручник принесли Богонемовля до храму, щоби посвятити Його Богові і віддати за Нього символічну жертву», - зазначили у ПЦУ.

Земних батьків Господа Ісуса Христа на порозі єрусалимського храму зустрів праведний старець Симеон, якому «було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього» (Лк. 2: 26).

Також свідком тієї історичної події стала праведна пророчиця Анна: «Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі» (Лк. 2: 38).

«Саме тому свято це назване Стрітенням – бо воно засвідчує в особі Симеона і Анни зустріч старозавітного людства із Месією, Який ще прабатькам був обіцяний Богом як Визволитель від смерті для всіх людей. В ширшому розумінні Стрітення – це зустріч кожного з нас із Богом, яка відбувається в нашому серці, в нашій душі, в нашому храмі духовному», - пояснили у ПЦУ.

Свято Стрітення Господнього – одне з найдавніших. З’явилося воно в Єрусалимській Церкві близько IV cтоліття. Згодом із Єрусалиму перейшло в інші Церкви. До України звичай особливих молінь на свято Стрітення прийшов, швидше за все, з Візантії, ще з часів святого рівноапостольного князя Володимира.

«Стрітення – останнє велике свято перед Великим постом, яке завершує сорокаденний різдвяний цикл. Це свято є унікальним за своєю богослужбовою традицією, адже воно водночас присвячене прославленню і Спасителя, і Його Пречистої Матері. Серед богослужбових особливостей – Чин малого освячення води, а також Чин освячення свічок, який був запроваджений Київським митрополитом і святителем Петром Могилою у XVII столітті», - наголосили у ПЦУ.