Отець відійшов у вічність 15 квітня в італійському місті Брешія на 42-му році життя, на 19-му році священства. Чин погребення розпочнеться о 16.00 год.
Василь Поточняк народився 9 липня 1973 року в селі Лімна Турківського району Львівської області в багатодітній сім’ї, в якій було п’ятеро дітей.
1979-1989 рр.– навчався в Лімнянській середній школі.
1990-1995 рр. – навчався у Вищій люблінській семінарії при Люблінському католицькому університеті і здобув ступінь «магістр»
1995-1997 рр. – навчався в Люблінському католицькому університеті і здобув науковий ступінь «ліценціат догматичного богослов’я».
В 1996 р. – отримав дияконські свячення з рук владики Юліана Вороновського, правлячого архиєрея Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
1996-2000 рр. – виконував обов’язки префекта і водночас викладача літургійних дисциплін у Дрогобицькій духовній семінарії імені блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима.
27 липня 1997 р. – отримав ієрейські свячення в рідному селі з рук правлячого архиєрея Самбірсько-Дрогобицького Юліана Вороновського.
1997-2000 рр. – Голова комісії у справах молоді Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Хоча це призначення не було для нього новим, бо ще з початку 90-х років він проводив та організовував різні молодіжні заходи, зокрема духовно-відпочинкові літні табори «Сарепти», прощі, катехизи, вечори тощо, чи просто брав у них участь. Перші напрями праці з молоддю в Комісії були позначені духовним, організаційним, культурно-мистецьким та інформаційним вимірам. Він був ініціатором започаткування і видання молодіжного християнського часопису-місячника «З Любов’ю - у світ», великих святкувань Свята Покрови Богородиці з концертами у центрі Дрогобича, академій в актовому залі Педуніверситету, створення музичного молодіжноло гурту, проведення щомісячних нічних чувань, прощ, різдвяних коляд та новорічних розважальних зустрічей з молоддю семінарії, молодіжного братства та молодіжного церковного хору «Відлуння», зимових виїздів на свято св. Валентина в гори, а також систематичних зустрічей катехизи (двічі на тиждень).
1997-2000 рр. - пройшов докторатський курс у Люблінському католицькому університеті.
27 липня 1997 р. – нагороджений Єпископом Самбірсько-Дрогобицьким Юліаном Вороновським за плідну працю з молоддю ієрейським нагрудним хрестом.
11 квітня 1999 р. – нагороджений набедреником.
1999- 2001 рр. – з благословення Блаженнішого Любомира Гузара, Глави і Отця УГКЦ, періодично їздив в Росію, у Тюменську область, де душпастирював для наших українців греко-католиків.
2000-2003 рр. – навчався в Папському східному інституті в Римі на факультеті церковних наук в галузі літургійого богослов’я, де здобув науковий ступінь «ліценціат літургійного богослов'я» та пройшов докторантські курси при тому ж закладі.
2000-2009 рр. - ще під час навчання розпочинає і провадить активну душпастирську діяльність серед українців в Італії.
2001-2005 рр. – з призначення Блаженнішого Любомира виконував функцію координатора для українців в Італії, що було підтверджено також Єпископською Конференцією Італії. За цей час створює понад 70 українських громад в різних містах Італії. Активно опікувався духовним, культурним та громадським життям трудових мігрантів, виступав на їх захист як перед італійською, так і перед українською владою. Запровадив щорічне святкування Дня матері. Був засновником християнського часопису «До Світла», форумів українців Італії та багатьох інших культурних та громадських ініціатив.
14 травня 2005 р. – за працелюбнее і віддане душпастрство отримав від Блаженішого Любомира грамоту з правом носити золотий хрест.
18 серпня 2006 р. - за визначну просвітницьку та організаційну роботу отримав від президента України Віктора Ющенка орден «За заслуги ІІІ ступеня».
2009-2015 рр. - отримав від Блаженнішого Любомира Гузара декрет призначення на посаду виконавчого секретаря Пасторально-місійного відділу УГКЦ. За час роботи у Відділі запроваджено щорічний спецкурс зі специфіки місійного служіння для семінаристів старшокурсників (тривалість 7 днів) та Духовно-формаційний семінар підвищення кваліфікації для місіонерів. В 2005 р. започаткував міжнародну пішу прощу «Самбір-Зарваниця». Був ініціатором друкованого періодичного річного видання про діяльність ПМВ «Обіжник», довідника «Спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Громадські організації в країнах новітньої міграції» та веб-порталу ПМВ. Здійснював візитації до Казахстану, Росії, Ізраїлю, Литви, Латвії, Естонії, Португалії, Італії та Іспанії. Брав участь у різних семінарах, круглих столах та зустрічах міжнародного і місцевого значення.
15 квітня 2015 р. - після довгого, майже трирічного, лікування важкої хвороби відійшов у вічність у м. Брешія (Італія) у середу Світлого тижня о 6.15 місцевого часу.
Отець Василь Поточняк був ревним священиком Української Греко-Католицької Церкви та великим патріотом. Своєю духовністю і свідченням християнського життя він привів і утвердив багато християнських душ. А своїм життям постійно виявляв повне довір’я Божій волі, яке засвідчив сприйняттям хвороби і терпінням як виявом Божого милосердя та можливістю свідчення Христової благовісті навіть на постелі недуги. А розради і заступництва отець Василь одержував в житті і прикладі митрополита Андрея Шептицького, за прославу якого молився, повідомляє Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ.
Джерело: www.sde.org.ua.
