Чиновник  відмовився від усіх своїх премій на користь української армії.

Своє рішення Василь Дмитрович прийняв та озвучив на сесії Монастириської міської ради, що відбулась 14 березня.

– Я та весь депутатський корпус здивовані та вражені вчинком Василя Іванціва. На останній сесії міської ради він заявив, що відмовляється від усіх своїх подальших премій на користь української армії. Це справді гідний вчинок, який вартий наслідування. Звісно, ми не агітуємо усіх чиновників відмовлятись від премій, бо розуміємо, що у кожного є свої сім’ї, які потрібно забезпечувати. І хоч коштів не так багато, але за ці гроші один солдат може добре харчуватись бодай тиждень. Василь Дмитрович – це яскравий приклад того, що не партія красить людину, а окремі люди – партію, – зауважила Світлана Безділь.

Нагадаємо, ще влітку 2016 року Світлана Безділь оприлюднила премії кернівицтва Монастриської міської ради, які міський голова та його секретар собі нарахували. У документах значиться, що з травня по липень 2016 року міський голова отримував премії у 90%, 90% та 50% від окладу. Офіційна зарплата міського голови -  2521 грн., тобто його премія у 90% це близько 2269 грн., а 50% ≈ 1260 грн. і якщо розділити суму отриманих премій за 2016 рік на 7 місяців, то виходить близько 828 грн., а не 235, про які у статті пише мер. Секретар міської ради свого начальника «переплюнув», від січня по липень 2016 року він отримував премії у 90%, 90%, 100%, 100%, 120%, 100%, 100% від окладу. Його офіційна зарплата – 2425, тобто преміювали його на ≈2182-2910 грн. і отримував він ці «бонуси» кожного місяця від початку року. Окрім премій, міський голова та секретар ради отримують надбавки «за вислугу років»  90 грн. +15% від окладу та 90 грн.+30% від окладу відповідно. Таким чином реальна сума зарплат далеко перевищує, здавалося б, невеликі оклади.

Після цього керівництво міста Монастириська намагалося спростувати цю інформацію.

За словами укропівки, бухгалтер Монастириської міської ради поки не може знайти механізмів для перераховування грошей, які жертвує Василь Дмитрович на потреби армії.

– Ми здивовані, що людина хоче добровільно віддати свої премії на потреби бійців, а у міській раді не знають, як правильно все організувати. Сподіваюсь, що механізми перерахування грошей все-таки знайдуть і кошти підуть за призначенням, – додала пані Світлана.

Сам Василь Дмитрович своїм вчинком не хизується і вважає, що нічого надзвичайного не зробив.

– Цього року було багато ажіотажу щодо премій працівників міських рад. Я вирішив спрямувати усі свої подальші премії на допомогу українській армії. Прикро, що солдати на передовій не мають навіть елементарних ліків. Мені 62 роки, тому, окрім цих коштів, я отримую пенсію. Грошей, які я пожертвував, насправді не так багато, але сподіваюсь, що комусь вони все-таки допоможуть. Звісно, якби більше людей відмовились від премій, то коштів було б більше, але я нікого не агітую це робити, бо це – особисто мій вчинок, – пояснив Василь Дмитрович.