Навчаючись у Бережанській гімназії, став членом «Юнацтва ОУН».

У 1939—1941 — студент медичного фак-ту Львівського ун-ту.

За німецької окупації очолював «Юнацтво», навчаючись у підстаршинській школі ОУН у Поморянах. Був референтом пропаганди Тернопільщини (псевдо «Улас», «Вадим», «Євшан» та ін.).

На початку квітня 1945 р. проводив на Підгаєччині вишкіл пропагандистів.

Незабаром його призначили крайовим референтом пропаганди ОУН Подільського краю. Відтак до 1947 р. - крайовий провідник ОУН Подільського краю, до 1949 р. — провідник ОУН на Осередньо-Східних українських землях, від 1949 - член крайового проводу ОУНР Подільського краю.

Від серпня 1947 і до загибелі був командиром ВО-3 «Лисоня» (псевдо «Гулий»).

Нагороджений Срібним і Золотим Хрестами заслуги УПА (1948, 1950 рр).

Загинув разом з начальником штабу ВО «Лисоня-3» під час бою на хуторі Плосковиця біля села Чернихова на Зборівщині 23 травня 1952 року.