Відтак, пожежно-рятувальні підрозділи Тернопільської області все частіше залучаються до ліквідації пожеж в екосистемах.

Внаслідок необережного поводження з вогнем, чи звичайної людської халатності й необачності на відкритих територіях, господарських угіддях, уздовж транспортних магістралей, на узбіччях і навіть практично у центрі населених пунктів горить суха рослинність.

Кількість таких пожеж не зменшується. Шкода від самовільного й неконтрольованого спалювання рослинних залишків різностороння й становить велику небезпеку. Вогнем знищується не лише сухостій, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів, погіршується якість ґрунтів, що призводить до зниження урожайності. Невинні на перший погляд спалювання можуть призвести до масштабних пожеж, загрожувати знищенням житлових будівель та життю людей, повідомляють в прес-службі Управління ДСНС у Тернопільській області.

Пожежники нагадують, що під час горіння листя та інших рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які несуть велику шкоду для здоров’я людини.

Читайте: Біля Тернополя гасили пожежу: хтось підпалив суху траву (фото)

Виникає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП.

– Ліквідація таких пожеж відрізняється від інших тривалістю та потенційною можливістю збільшення масштабів. Для їх гасіння потрібно залучати значну кількість рятувальних сил, пального і спецтехніки на тривалий термін. Адже на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х кілометрів на годину, а у вітряну – до 30, – розповідають надзвичайники. – Висота полум’я сягає двох метрів, а при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості, розмір таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази.

Також тернополянам нагадують, що спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення і тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.77-1 КУпАП).