Під час візиту керівник секретаріату штабу Богдан Охріменко розповів про ситуацію з українськими військовими та цивільними, які перебувають у російському полоні, про умови їх утримання та про те, як Україна виборює їхнє повернення.

За словами Богдана Охріменка, одна з ключових причин різкого контрасту між умовами утримання полонених в Україні та в росії — це фундаментальна відмінність у цінностях. Україна діє в межах Міжнародного гуманітарного права та Третьої Женевської конвенції, тож ставиться до полонених відповідно до міжнародних норм.

«Ми — не росіяни. Ми цивілізована демократична країна. Людяність — це те, що відрізняє нас від них. Наші партнери це розуміють, і саме це є ще одним аргументом підтримувати Україну»,— наголосив він.

рф зовсім не дотримується Женевських конвенцій щодо військовополонених. Українських військових утримують не в спеціалізованих таборах, а у звичайних тюрмах, разом із злочинцями.

«росія мала б створити окремі табори для військовополонених. Натомість там ‒ виключно загальні місця ув’язнення. Це грубе порушення міжнародного гуманітарного права», — пояснив Охріменко.

Не менш критичною є ситуація з доступом міжнародних організацій до українських полонених. Богдан Охріменко підкреслив, що Міжнародний комітет Червоного Хреста має бути арбітром дотримання міжнародного гуманітарного права і контролювати умови утримання. Проте російська сторона не допускає його представників.

«Коли наші військові повертаються з полону, 95% кажуть, що не бачили жодних міжнародних представників. Навіть так званого «російського омбудсмена» до них не допускають», — зазначив Богдан Охріменко.

За його словами, це пов’язано з тим, що рф боїться розголосу про масштаби порушень, катування та умови утримання.

Окремою проблемою є доля цивільних, яких росія затримує на тимчасово окупованих територіях.

 «росіяни звинувачують українців на тимчасово окупованих територіях у співпраці з Збройними силами України. Ми також опікуємося полоненими цивільними і працюємо над тим, щоб їх повернути»,— наголосив Охріменко.

Він підкреслив, що згідно з Четвертою Женевською конвенцією цивільні не підлягають обміну — вони мають бути повернуті без умов.

Згідно міжнародним гуманітарним правом, обмін полонених мав би проводитися після завершення збройного конфлікту.

«Ми не можемо чекати завершення війни, бо знаємо, в яких умовах перебувають наші військові», — наголосив Охріменко.

Обмін координує команда під керівництвом Кирила Буданова. Залучені також десятки структур — СБУ, МЗС, МОЗ, СБУ, Офіс Президента та інші.

Після повернення з російської неволі кожен українець проходить реабілітацію. Якщо ще у 2022 році в Україні діяли лише два такі центри, то сьогодні їх понад 25.

«Люди повертаються після катувань, побиттів, психологічного тиску. Спочатку їм потрібна медична допомога, потім — психологічна підтримка, реінтеграція. І водночас вони дають важливу інформацію про місця утримання, про тих, хто їх катував, а також про тих, хто залишається в російській неволі», — зазначив Охріменко.

Попри системні порушення з боку рф, українська сторона продовжує працювати над покращенням умов утримання полонених та їхнім поверненням додому.

«Універсального механізму тиску на росію не існує. Але скрізь, де можемо впливати точково, ми це робимо», — підсумував Богдан Охріменко.

Більше — у відео.