Читайте нас в соціальних мережах

Міська рада скасувала дозвіл на будівництво «Набережного кварталу» (Документ)

Вівторок, 01 грудня 2015 13:58
2014 рік. Тернопіль. Вулиця Степана Будного,30. Фірма «Набережний квартал». Дешеве житло на стоянці вантажних фур із сусідом-хлібзаводом. 11 поверхів замість 10. 352 квартири на місці 120. Жодних дозвільних документів. Наймані працівники з іншого обласного центру. Замість офісу – вагончик. Замість договору купівлі-продажу – вступ у будівельний кооператив…

Це не чергова серія фільму для місцевого телебачення. Це, за словами тернопільських будівельних компаній, чергова афера на довірі людей. 

Торік в обласному центрі нікому невідома хмельницька будівельна фірма оголосила про початок будівництва дешевого житла. Всього по 4900 гривень за квадратний метр. У той час тернопільські «правили» по 6,5 тисяч. Потенційні покупці, навчені гірким досвідом «Будівельника», не оминули дверей офісу-вагончика і подалися купувати житло. Чомусь так у нас ведеться – вкладати зароблені кошти у нерухомість, часто сумнівну.

Ніхто із покупців не промоніторив навіть інтернет, щоби дізнатися багато цікавинок про тих, хто будує житло за диво-демпінговими цінами. 

«Набережний квартал» оскандалився навесні 2014-го у Рівному. Там горе-забудівники почали роботи у рекреаційній зоні. Рівняни тоді демонтували паркан і металеві стопці на захопленій території. Депутати тамтешньої міськради ввели мораторій на будівництво і підтвердили, що воно – незаконне. 

У Вінниці ситуація повторилася. Щоправда, там будинок таки звели. Міська влада вплинути на ситуацію не змогла – Держархбудінспекція частину дозволів видала, от і горе-будівельники «ліпили» свій проект. Покупців робили членами якогось кооперативу. Приваблювали, знову ж таки, низькою вартістю квадратних метрів – 4900-5300 гривень за «квадрат».

Втягнули у схему і Львів. Там теж на земельних ділянках, що належала навчальним закладам, узялися зводити житлові будинки. Як і в попередніх випадках – без дозволів. До роботи залучали невідомих генпідрядників, найманих бозна-звідки працівників, а із покупців робили «пайовиків».

У Тернополі ситуація повторилася: вражаючі темпи і ціни, вражаючі умови і наслідки. Люди несли гроші в офіс фірми, який розташовувався у… вагончику. Приємний персонал розвалював принади будівництва і вигоди. А згодом з’ясувалося, що земля, на якій наймані робітники поспіхом клали цеглу, зовсім іншого призначення і міська влада її під забудову не надавала. Автостоянка не належала «Набережному кварталу». Вона була призначена тільки для фур. А частина кімнат новобуду виявилася гуртожитками. Про це свідчила пояснююча записка для будівельників - «приміщення для тимчасового проживання громадян».

Будинок зводили, порушуючи усі можливі норми. Замість 10 поверхів «гнали» 11, замість 120 квартир, як для такої площі земельної ділянки, - утричі більше. Якщо розрахувати по «госту», то площа земельної ділянки (при загальній площі 352 квартир 19943 квадратних метри) повинна становити 9342,2 квадратного метра. А вона становить 0,4613!

Для потенційних мешканців розташування будинку – це справжнісіньке пекло. Під будинком – автостоянка для вантажних автомобілів. Це неймовірні обсяги вихлопних газів під вікнами, постійний шум і небезпека. Ані вийти на вулицю, ані відправити дітей гратися. Скрізь є ризик потрапити під колеса. Зрештою, про який дитмайданчик може йти мова, коли навколо землі для цього немає.

Поруч із будовою в сусідах другий хлібозавод. Про децибели шуму говорити навіть не хочеться. Також у проекті відсутня побудова евакуаційного виходу на випадок надзвичайної ситуації. Ще один «сюрприз» - як побачили згодом потенційні власники, у загальну площу «квадратів» фірма чомусь включила ще й балкони та лоджії. 

І тут фінальний акорд - попри відсутність усіх потрібних дозволів дві секції з чотирьох прийняла в експлуатацію Державна архітектурно-будівельна інспекція! У час, коли чи не всі тернопільські ЗМІ писали про потенційну аферу, в інспекції про неї, певно, не чули і не відали, видаючи всі документи, що треба.

Найгірше, що притягнути до відповідальності хмельницьку фірму за всі ці «недоробки» хтозна чи вдасться. Люди підписували договори на вступ у… житловий кооператив із зовсім іншою назвою. Схоже було і в інших областях. Замовляла роботи хмельницька фірма, а генпідрядник виявився зареєстрованим у якомусь селі під Києвом. Якщо комусь спаде на думку судитися, то не буде  з ким – пайовики забудівника не знайдуть, та й договору з ним не укладали, а посудитися зможуть хіба що із собою.

Що найгірше – від таких афер страждають тернопільські будівельні компанії, що виконують свої зобов’язання перед покупцями та пайовиками. Після афери «Будівельника» тернополяни, навчені гірким досвідом, послабили інтерес до нерухомості, і це боляче вдарило по іміджу місцевих забудівників. Тож нині керівники восьми будівельних організацій підписалися під колективним зверненням до нардепа Ігоря Побера. Той повідомив, що заручився підтримкою інших депутатів від Тернопільщини, і разом вони подали депутатські запити до відповідних правоохоронних та контролюючих органів. Ті, у свою чергу, мають перевірити законність будівництва на Степана Будного, 30, і вплинути на ситуацію. 

nbkv doc2 01 12 15

 

nbkv doc1 01 12 15

 

Додати коментар



ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ