Уразливими стають як великі компанії, що виграють державні тендери, так і середній бізнес. Використовуючи прогалини в законодавстві, шахрайські структури створюють фіктивні борги, маніпулюють судовими рішеннями та захоплюють активи успішних підприємств.
Механізм шахрайської схеми: як вона працює?
- Фіктивний договір поставки. Шахрайська компанія укладає договір із цільовим підприємством, пропонуючи поставити товар за вигідними умовами. Найчастіше це нафтопродукти, будівельні матеріали або промислове обладнання.
- Підставна компанія-зберігач. Для надання «доказів» виконання договору створюється фіктивна компанія, яка нібито отримує товар на зберігання. У реальності ж продукції не існує або ж її ніколи не постачали.
- Маніпуляції з борговими зобов’язаннями. Після певного періоду шахрайська фірма-постачальник звертається до суду з вимогою про відкриття провадження у справі про банкрутство за непоставлений товар.
- Судові ухвали про банкрутство. Суддя, який співпрацює зі схемою, відкриває провадження про банкрутство компанії-мішені, обґрунтовуючи це наявністю боргових зобов’язань.
- Введення тимчасового керуючого. До компанії-мішені призначається тимчасовий керуючий, який блокує її діяльність та приймає рішення, вигідні шахраям.
- Витискання активів. Через суди та виконавчі служби аферисти намагаються реалізувати активи компанії на свою користь.
Приклади реалізації схеми
Однією з яскравих прикладів такого шахрайства є діяльність ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг". Ця компанія неодноразово фігурувала у судових процесах, пов’язаних зі штучним банкрутством підприємств. За даними відкритих реєстрів, вона має численні боргові зобов’язання, заблоковані рахунки, є стороною у багатьох судових позовах.
На фото – витяг із Єдиного реєстру боржників про борги ТОВ “А.Т. Смарт Трейдинг”
YF
У 2019 році фірма ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" запропонувала тернопільській фірмі "БМБуд" за дуже низькими цінами поставити сирі нафтопродукти. Оскільки цей товар вимагає спеціальних умов зберігання, керівниця "Смарт Трейдингу" Ірина Антонова запропонувала скористатися послугами ТОВ “Укрєвроавтодизель”, яке мало відповідні спеціальні можливості. Проте поставки так і не було – “БМБуд” подав у суд. Сирих нафтопродуктів, звісно ж, ніхто не поставив.
На фото – львівська багатоповерхівка, де зареєстроване підприємство “Укрєвроавтодизель”, яке мало зберігати сирі нафтопродукти
На фото – претензія від “БМБуд” про повернення сирих нафтопродуктів
У відповідь ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" скористався класичною шахрайською схемою: подав позов про відкриття провадження у справі про банкрутство "БМБбуду" через нібито несплату за товар, якого, як з'ясувалося, ніколи не існувало. Сума позову – 1,6 млн. Більше того, вищезазначений позов подавався декілька разів без сплати судового збору для того, щоб натрапити на “свою” суддю. І з 3 спроби позовна заява все ж потрапила до “своєї” судді Надії Андрусик .
На фото – ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “БМБуд”
До слова, це суддя, яка під час повномасштабної війни віддала понад пів гектара землі тернопільської громади московському патріархату. Суддя Андрусик відкриває провадження у фінансову спроможність компанії. Адже виявилося, що “БМБуд” мала 200 млн грн обороту лише за 2024 рік. Діючих контрактів у неї – на понад 500 млн грн. А сума шахрайського позову від “А.Т. Смарт Трейдинг” складає лише 1,6 млн.
За нашими даними, ТОВ “Смарт Трейдинг” є фірмою-аферою. Проти неї станом на сьогодні є 4 рішення суду на стягнення на загальну суму 7 млн грн. На це підприємство відкрито 7 виконавчих проваджень. Всі його рахунки заблоковані. Керує цим підприємством подружжя Ірина Антонова та Сергій Тесля. Сергій Тесля за подібні шахрайські злочини був засуджений, згідно ч. 4 ст. 190 ККУ, до 7 років позбавлення волі та відбував покарання у Житомирському виправному центрі. Проте горбатих тільки могила виправить.
Жертви шахрайських схем
Серед підприємств, які стали жертвами шахрайських дій “А.Т. Смарт Трейдинг”, можна виділити:
- ТОВ “БМБуд” – тернопільська будівельна компанія, яка виграла тендер на будівництво бомбосховища у Києві.
- ТОВ "Вантажні системи України" – компанія, що займалася логістичними перевезеннями, стала жертвою схеми з поставками пального.
- ТОВ "Данко" – постачальник будівельних матеріалів, який після штучного банкрутства втратив контракти.
- ТОВ "Ітол" – підприємство, що працювало у сфері імпорту технічного обладнання, було втягнуте у судову тяганину через фіктивний борг.
- ТОВ “Тієрра” – підприємство підписало договір на поставку нафтопродуктів на суму 5 млн грн.
- ТОВ “Автоапероліум” – не було виконано поставку скрапленого газу.
- 6 фізичних осіб.
На фото – відкриття проваджень про банкрутство на інші компанії
Судові маніпуляції та залучення впливових осіб
Успіх таких схем залежить від співпраці з корумпованими суддями та адвокатами. Суддя Господарського суду може винести ухвалу про відкриття провадження про банкрутство навіть без належної перевірки обставин. Одним із таких випадків є рішення щодо "А.Т. Смарт Трейдинг", де справа про банкрутство підприємства-мішені була ініційована на підставі сумнівних документів.
Медіа та репутаційні атаки
Після відкриття провадження про банкрутство шахраї використовують ЗМІ для формування негативного іміджу компанії-жертви. Це дозволяє відлякати потенційних партнерів і знизити довіру до підприємства. У таких випадках активну роль відіграють замовні журналісти, які публікують однобокі матеріали без спроби розібратися у ситуації.
Юридичні механізми боротьби з шахрайством
Щоб уникнути подібних схем, підприємствам варто:
- Ретельно перевіряти контрагентів. Використовувати реєстри судових рішень, відкриті бази даних для аналізу фінансового стану постачальників.
- Документувати всі угоди та операції. Зберігати всі електронні листи, контракти, акти виконаних робіт.
- Слідкувати за судовими реєстрами. Регулярно перевіряти інформацію про можливі позови щодо компанії.
- Мати професійний юридичний супровід. Юристи повинні контролювати всі важливі угоди та моніторити ризики можливих атак.
Збільшення кількості таких схем вимагає посилення законодавчого контролю. Потрібні зміни в процедурі банкрутства, обов’язкові аудити судових рішень та кримінальна відповідальність для посадових осіб, що беруть участь у подібних махінаціях. Лише так можна захистити український бізнес від шахрайських атак та рейдерства.