За понад двадцять років роботи в аграрній сфері Ярослав Георгійович Лялін пройшов шлях від створення власного виробництва до співпраці з найбільшими торговельними мережами України. Але, попри керівну посаду, він і сьогодні більше говорить не про бізнес, а про технології, команду й професійний розвиток. Ми зустрілися, щоб поговорити про те, чому справжній досвід не можна замінити сучасним обладнанням, як змінюється українське виробництво та що, на його думку, сьогодні визначає справжній професіоналізм.

— Якщо сьогодні пройтися будь-яким супермаркетом, здається, що свіжа зелень чи печериці були там завжди. Насправді за цим стоїть величезна робота. Як, на Вашу думку, змінилася культура виробництва в Україні за останні двадцять років?

— Змінилася дуже суттєво. Сучасне виробництво вже давно перестало бути лише про фізичну працю. Сьогодні воно все більше базується на технологіях, професійних знаннях, вмілому плануванні й контролі кожного етапу. Виробник повинен думати не тільки про врожай, а й про якість, логістику, безпечність продукції, вимоги партнерів, сертифікацію продукції. Це вже зовсім інший рівень відповідальності.

— Ви будували виробництво практично з нуля. Якщо озирнутися назад, яке рішення стало для Вас найважливішим?

— Напевно, рішення не шукати легких шляхів. Можна швидко отримати результат, але він не завжди буде стабільним. Я відразу зробив ставку на системний підхід. Хотілося створити виробництво, яке працюватиме не один сезон, а багато років. Саме тому я, а згодом і моя команда, багато уваги приділяли технологіям, організації процесів і розвитку спеціалістів в нашому колективі.

— Чи було у Вас з самого початку чітке бачення того, яким має стати підприємство?

— Скоріше було розуміння основних принципів налагодження роботи. Я завжди вважав, що виробництво повинно постійно розвиватися і вдосконалюватися. Неможливо одного разу побудувати систему й десятиліттями працювати без змін. З'являються нові технології, нові вимоги ринку, нові рішення. Треба бути готовим навчатися постійно і впроваджувати щось нове в роботу.

— Ви не лише керівник підприємства, а й людина, яка безпосередньо займається технологією виробництва, розвитком підприємства та навіть розробили власну методику вирощування. Наскільки складно поєднувати ці ролі?

— Насправді вони доповнюють одна одну, дозволяючи мені комплексно контролювати всі етапи роботи підприємства. Коли добре знаєш виробництво, легше приймати управлінські рішення. І навпаки — розуміючи стратегічні завдання підприємства, можна вдосконалювати технологічні процеси. Для мене важливо не втрачати зв'язок із практикою. Я повинен розуміти, як працює кожен етап виробництва та взаємодії з клієнтами/партнерами.

— Бувають моменти, коли керівник і технолог ніби сперечаються між собою?

— (усміхається) Бувають. Керівник завжди думає про терміни,  умови виконання контрактів, розвиток підприємства, отримання прибутку та покриття витрат. А технолог насамперед думає про якість продукції. Іноді хочеться зробити швидше, але досвід підказує: якщо поспішити там, де цього робити не варто, можна втратити набагато більше. З роками розумієш, що якість завжди має бути на першому місці. І саме завдяки високій якості продукції вдається підтримувати всі інші процеси.

— Ви працюєте з великими торговельними мережами. Що, на Вашу думку, найбільше цінують такі партнери?

— Передбачуваність і відповідальність. Вони повинні бути впевнені, що сьогодні, завтра і через рік отримають продукцію однакової якості. Для цього недостатньо просто добре вирощувати гриби чи зелень. Необхідно, щоб уся система працювала без збоїв: виробництво, контроль якості, пакування, логістика, документообіг. Це велика щоденна робота, яку наша команда старанно виконує незалежно від зовнішніх обставин.

— Ваше підприємство не відпускає товари під власною ТМ, а працює за моделлю за моделлю Private Label (White Label). Чи можна назвати це своєрідним показником довіри з боку клієнтів до Вас і Вашої компанії?

— Саме так я це й сприймаю. Якщо торговельна мережа продає продукцію під власною торговою маркою, вона фактично пов'язує з нею свою репутацію. Для виробника це дуже велика відповідальність. Таку довіру неможливо отримати випадково — її потрібно підтверджувати щодня.

— Ви багато років підтримуєте професійні контакти з міжнародною грибною спільнотою і зокрема з UMDIS. Наскільки важливим є такий обмін досвідом для розвитку галузі?

— Сільське господарство давно перестало бути локальною історією. Нові технології, обладнання та підходи до організації виробництва дуже швидко стають світовою практикою. Саме тому важливо залишатися активною частиною професійної спільноти, обмінюватися досвідом і бачити, як розвивається галузь у різних країнах. Це дозволяє не лише переймати найкращі рішення і вдалий досвід колег, а й критично оцінювати власну роботу.

— Чи є технології, які ще десять років тому здавалися майже фантастикою, а сьогодні стали звичайною практикою?

— Безумовно. Дуже змінилися системи контролю виробничих процесів, обладнання, підходи до пакування та логістики. Але я завжди кажу: жодна технологія не працює сама по собі. Вона ефективна лише тоді, коли її використовують професійно і з розумінням справи. Саме тому, як і 20 років тому, я наголошую — обладнання не замінює професіоналізму. Саме людина визначає кінцевий результат.

— Що, на Вашу думку, найбільше відрізняє досвідченого виробника від початківця?

— Вміння аналізувати свої рішення та здатність робити висновки. Звичайно, досвід приходить з часом, але майстерність з'являється тоді, коли ти не просто працюєш, а робиш висновки, постійно шукаєш нові підходи і не боїшся змінювати те, що вже працює, якщо бачиш можливість зробити ще краще.

— Ви були нагороджені орденами «За розбудову України» та «За плідну працю на землі». Чи додають такі відзнаки відповідальності вам, як технологу і керівнику?

— Безумовно. Будь-яке професійне визнання — це насамперед відповідальність. Воно означає, що люди очікують від тебе такого ж рівня роботи й в подальшому. Тому після отримання будь-якої відзнаки нічого принципово не змінюється — наступного дня ти знову повертаєшся до виробництва, до команди, до щоденних завдань. Саме щоденна праця, а не сам факт нагородження, визначає професіонала.

— Ви багато років працюєте у виробництві. Чи є рішення, які сьогодні Ви вже ніколи не ухвалили б так, як колись?

— Думаю, у кожного керівника є такі історії. І це нормально. Якщо за багато років роботи людина не змінила жодного свого погляду, значить, вона просто не розвивалася. Досвід — це не відсутність помилок. Це здатність більше не повторювати їх.

— Кажуть, Ви не надто любите публічність. Навіть коли підприємство стало лауреатом премії «Вибір року», Ви не поїхали на церемонію нагородження. Чому?

— Мені завжди було комфортніше на виробництві, ніж на сцені. Звісно, приємно, коли твою роботу так високо оцінюють. Але я не вважаю, що успіх визначається кількістю дипломів чи фотографій із нагородження. Найкраще підтвердження того, що ми рухаємося правильним шляхом, — це багаторічна співпраця з партнерами, довіра клієнтів і можливість щодня робити свою роботу якісно.

— Що для Вас сьогодні означає професійний успіх?

— Якщо чесно, я рідко думаю про це поняття. Для мене набагато важливіше щоб люди довіряли нашій роботі, щоб партнери були впевнені у нас, а команда пишалася тим, що робить. Репутація — це те, що створюється дуже довго. Саме вона, а не гучні слова чи нагороди, залишається головним показником будь-якого виробництва і його власника чи керівника.

— І наостанок. Яким Ви бачите майбутнє українського агровиробництва?

— Я оптиміст. Попри всі виклики, українські виробники сьогодні демонструють дуже високий рівень професіоналізму і відданості справі. Ми навчилися працювати в складних умовах, швидко адаптуватися, знаходити рішення. Я переконаний, що майбутнє належить тим, хто не боїться вчитися, поважає свою команду й ніколи не погоджується на компроміси там, де йдеться про якість. Саме такі принципи, незалежно від часу чи обставин, завжди залишатимуться основою сильного виробництва.

Автор: Андрій Мойсак