А коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік знову став на захист країни і загинув від рук клятих окупантів.

Він щиро вірив у перемогу України і звільнення рідної землі від рашистів. Та, на жаль, дожити до цих днів йому не судилося. Військовий загинув у запеклих боях на Луганщині внаслідок артилерійського обстрілу, він був стрілцем-помічником гранатометника.

У відважного героя залишилися батьки та сестра, а також побратими і друзі, які досі не можуть повірити у те, що більше ніколи не побачать його.

«Він був найсвітлішою і найдобрішою людиною. Можливо був трішки замкнений, але ніколи не жалівся… Андрій був готовий на все заради нас, друзів, рідних та Батьківщини», — розповідає сестра загиблого воїна Ірина Марик.

Друзі запам’ятають його людиною честі, людиною слова, надійним товаришем  та добрим порадником. Вічна пам'ять і слава Герою!