18 серпня 1881 року - у Тернополі народився інженер, діяч сокільського руху, командир Гуцульської сотні Легіону Українських січових стрільців Клим Ґутковський (на фото). Помер від ран 29 травня 1915 р. у шпиталі в м.Будапешті (Угорщина).
18 серпня 1890 року – у с.Шили Збаразького району народився художник Максим Кукурудза. Розстріляний органами НКВС 26 травня 1938 р. у Москві (Росія).
18 серпня 1903 року - у с.Івачів-Горішній народився греко-католицький священик, отець-редемпторист Зіновій Ковалик. Працював як місіонер на Волині.У грудні 1940 р. отця З. Ковалика було заарештовано під час проповіді в церкві. У 1941 р. унаслідок жорстоких тортур (його розіп’яли на стіні у в’язниці у м.Львові) загинув, як мученик за віру. 27 червня 2001 р. о.Ковалик був беатифікований Вселенським Архієреєм Папою Іваном Павлом ІІ.
18 серпня 1914 року - з переходом росіян через Збруч розпочалася Галицька битва. Росія й Австро-Угорщина сконцентрували на своїх кордонах величезні маси війська й почали битву за Галичину.
18 серпня 1920 року – на хуторі Коростятин (тепер хутір Дубовищя с.Криниця Бучацького району) перебував Головний штаб Дієвої Армії УНР.
18 серпня 1934 року – в с.Геленки Козівського району народився вчений-селекціонер, доктор сільськогосподарських наук Роман Кавка. Працював над створенням внутрішньопородного типу симентальної породи ВРХ; розробив технологію консервування зеленої маси, злакових і зернобобових культур; часткову заміну молочного жиру іншими жирами та жирними кислотами; встановив позитивний вплив збалансованості раціонів телят за жирнокислотним складом на їх ріст і обмін речовин.
18 серпня 1941 року - архієпископ РПЦ Олексій (Громадський) скликав у Почаївській Лаврі архієрейську нараду, що встановила місцеве автономне церковне управління в підпорядкуванні місцеблюстителя Московського патріаршого престолу, з яким, однак, було неможливо підтримувати живий зв'язок. Нарада єпископів надала архієпископу Олексію як старшому архієреєві в Україні права митрополита області.
18 серпня 1946 року – на Вінничині народився журналіст, громадський діяч Микола Лівінський. Працював кореспондентом Тернопільського радіо, завідувачем кабінету політичної освіти, редактором тернопільської районної газети, генеральним директором Тернопільської обласної телерадіокомпанії. З 1991 по 2003 роки - голова Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України. Помер 26 березня 2003 року в м.Тернопіль.
18 серпня 2006 року - членів підпільної групи молоді із с.Росохач Чортківського району, що діяла на початку 1970-х років, за громадянську мужність, виявлену 1973 року при піднятті національного прапора України у місті Чорткові ті, активну участь у національно-визвольному русі, нагороджено орденом «За мужність» першого ступеня.
18 серпня 2015 року - Тернопільська міська рада посмертно присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя», за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Павлові Басу, Вікторові Гурняку, Андрію Дрьоміну, Дмитрові Заплітному, Федорові Коломійцю, Віталієві Куриловичу, Віталієві Лотоцькому, Юрію Наливайчуку, Олександрові Орляку, Павлові Римару, Назарію Сикліцкому, Вікторові Стефановичу, Зіновію Флекею, Андрію Юркевичу.
