Доставили її з благословення Високопреосвященнiшого архиєпископа УПЦ КП Нестора на прохання вiйськового капелана – iгумена Iоана Кусеня прихожани з монастиря святого Амфiлохiя Почаївського, що в селi Мала Iловиця.
Вiйськовослужбовцi, незважаючи на щiльний графiк бойової пiдготовки, придiлили час, щоб вклонитись чудотворнiй iконi та попросити у неї заступництва.
Окрiм цього, отець Iоан пiд час благословiння воїнiв роздав їм образки iз зображенням Святої Богородицi, як духовного оберегу з молитвою на зворотнiй сторонi.
До слова, чудотворна iкона знаходилась у Iллiнському скитi на Афонi. Вона ще має власну назву «Тихвiнська сльозоточива iкона Божої Матерi». Її появi передували дивовижнi подiї. Зимовим днем 17 лютого 1877 року ченцi помiтили слiди слiз iз очей Царицi Небесної, а одна сльоза скотилася вниз безпосередньо перед ними. Огляд iкони показав, що вона суха. Але ввечерi монахи знову могли спостерiгати сльози. Згодом це диво пов’язали з початком росiйсько-турецької вiйни. З того часу сльозоточiння повторюється iз року в рiк в один i той же день – 17 лютого. До iкони звертаються з молитвами про зцiлення хворих i захист вiд зла.