Конституція Пилипа Орлика, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією з перших в Європі та світі. Адже конституцію Сполучених Штатів Америки було схвалено лише 1787 року, Франції та Польщі — 1791 року, Російської імперії — 1905 року.
Чинна Конституція України була прийнята Верховною Радою о 9:20 ранку 28 червня 1996 року. Депутати весь день і всю ніч працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі без перерв. «За» ухвалення Основного Закону проголосували 315 народних депутатів із 300 необхідних.
Процес підготовки затягнувся на шість років — з 1990 по 1996 рік. Прийняття документа гальмувалося перманентними протистояннями між Президентом України та парламентом на фоні тривалої соціально-економічної кризи в країні.
Впродовж 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Комуністи пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права Президента й увійти в новий союз. А Крим міг би позбутися статусу автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів.
Найбільш гострі дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, щодо державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови.
За півроку до прийняття документа в російській «Независимой газете» був опублікований матеріал під назвою «Україна може отримати дуже хорошу Конституцію», в якому московські експерти надзвичайно позитивно відгукнулися про документ.
Активний період роботи тривав три місяці. У березні 1996 року проект документа був винесений на обговорення Конституційної комісії і рекомендований до розгляду Верховною Радою. 2 квітня проект Конституції внесли до порядку денного засідань, а після двох місяців доопрацювання прийняли в першому читанні. При підготовці до другого читання внесли близько шести тисяч поправок. Комісія працювала над проектом без вихідних, з 9 до 22 години.
27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проект на одному засіданні без перерв. У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи депутатам вдалося узгодити всі положення документа. Голосування проводили по кожній статті окремо і цілими розділами.
21 червня 1996 року було прийнято доповнення Олександра Мороза про виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад і про те, що це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Тодішній Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття документа прийшов до сесійної зали. Народні депутати привітали його оплесками. Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією. Після безсонної ночі нардепам влаштували скромний банкет з цукерками і шампанським.
І, що найважливіше, міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.
Додамо, що День Конституції України — 28 червня — єдине державне свято, закріплене в Конституції.
22 серпня 2011 року у Києві була презентована перша мініатюрна Конституція України. Автори ідеї пояснили, що мета — привернути більше уваги суспільства до законодавства. Мініатюрна рукописна книжечка «Конституція України», розміром 2х3 см, охоплює 160 рукописних сторінок, літери висотою не більше 1 мм. Створювали її близько 2 місяців. За словами автора мініатюри Ігоря Степанова, цей екземпляр — перший як в Україні, так і в країнах СНД. Міні-макет книжечки художник передав Музею книги та друкарства.
Чинна Конституція — документ, який визначає основи суспільного і державного ладу, права й свободи людини і громадянина, порядок організації і функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це — документ, який ми маємо шанувати і поважати. А чи саме так ми ставилися до Конституції протягом двадцяти років її існування? На жаль, ні. І тепер вже бачимо, що спроби її ґвалтівної ревізії ні до чого доброго не приводили. Країна та суспільство заплатили за це дуже високу ціну, і це нам усім урок на майбутнє.
Сьогодні важливо, щоб кожен громадянин України знав та гідно реалізовував передбачені Основним Законом права й обов’язки. А держава, в особі її інститутів, повинна забезпечити належні умови для такої всебічної реалізації, для чого потрібно успішно провести всі заплановані реформи. Впродовж цих років держава пройшла безліч випробувань та змінилася, насамперед, за останні три з половиною роки. Ми твердо стали на шлях свободи, демократії і європейських реформ, перед українцями відкрилися кордони, а разом із ними – необмежені можливості для самореалізації. І з цього курсу ми не звернемо…
