Для українців це особливе свято. Тому й готуються до нього заздалегідь. Християни впродовж дня нічого не їдять. Хіба що п’ють воду, яку освячують сьогодні у церквах. Вірять, що ця вода, яку ще називають «вечірньою» (бо освячують її у переддень Водосвяття) більш цілюща, ніж та, яку освячують у сам день Водохреща (19 січня). Ця вода не псується і захищає від усього лихого. Кажуть, якщо її заморозити, то на поверхні з’явиться зображення хреста.
На вечерю подаються лише пісні страви – за традицією їх має бути 12 – на честь 12 апостолів. Ми запитали тернопільської господині Марії Дякович що пісного приготувати у цей день?
- Я вже більше 50 років готую страви на Святвечір. Колись робила це з мамою і бабусею, тепер – з невісткою і внучками. Головне тут – вкласти любов і молитву, - розповідає пані Марія з Тернополя. – Фантазії є де розігратися – варіантів безліч. Якщо говорити про традиції нашої родини, то окрім традиційної куті, ми варимо узвар із сухофруктів, пісний борщ (з грибами), вареники з картоплею і капустою, голубці пісні, робимо салат "Монастирський", смажену рибу, салат картопляний з консервованими грибами та оливками, квасолю у горщику, вінегрет, гречаний пиріг, млинці з капустою. На десерт – кисіль з вишнями та солодкі пампушки.
Після вечері всі члени сім’ї колись клали свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, – «щоб хліб родився». Традицію цю на Тернопільщині знають, але дотримуються її лише там, де шанують українські звичаї і знають про низ з діда-прадіда.
Подейкують, що у цей день тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог може покарати.
Тож смачної куті вам та веселих свят!