15 лютого 1843 року - громада Тернополя викупила місто в останнього господаря Єжи Міхала Тадеуша фон Туркулла за 175 тис. гульденів. Місто, у якому проживав 16 221 мешканець, стало вільним і регулювали його життя тільки державні закони. Міська гміна прийняла у власність замок з двором, господарськими будівлями, стайнями і шопами, аж до замкових ровів. Вони були віддані австрійському війську під касарні (кошари). Місто отримало право на виробництво, вивіз товарів за кордон і торгівлю трунками у межах міста. Міська рада з-поміж радних почала вибирати бургомістра. До неї перейшло право опіки над окружними школами.
15 лютого 1847 року - у Білокриниці Підгаєцького району народився священик, літератор, мовознавець, педагог, ректор Львівської духовної семінарії в 1883-1892 pp. Богдан-Теодор П’юрко. Помер 28 жовтня 1906 р. у м. Львові.
15 лютого 1858 року – у м.Вишнівчик, народилася оперна співачка (колоратурне сопрано) Марселла Зембріх (Пракседа Марселіна Коханська). Співу вчилася у Відні у педагога В. Рокитянського. Успішний оперний дебют М. Зембріх відбувся на афінській оперній сцені. Потім вона співала в Мюнхені, Дрездені. Згодом підписала контракт з Королівською оперою в Лондоні й співала в «Ковент Гарден». Гастролювала в Австрії, Росії, Скандинавії, Франції, Іспанії, в Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Померла 11 січня 1935 року в м.Нью-Йорк.
15 лютого 1866 рік – в Тернополі, о 14 годині, трапилася пожежа на вул.Микулинецькій. Пожежники з «Вогневої Стражі» приїхали лише через 45 хвилин.
15 лютого 1919 року - у Тернопіль вдерлася злочинна група солдатів й почала грабувати магазини, бити вітрини та нападати на будинки. Єврейська міліція вступила з ними у бій, оволоділа ситуацією. Банда відступила з міста. Д-р Макух, міністр внутрішніх справ, поклав вину на комуністів, котрі у великій кількості знаходились у Тернополі, повідомив про смертний вирок відносно 3 злочинців. Український уряд відшкодував євреям збитки у формі постачання цистерни гасу, котрий можна було продати, причому без оплати постачання та податків.
15 лютого 1943 року – в с.Носів Підгаєцького району народився український громадський та політичний діяч Левко Горохівський. Народний депутат України першого та другого скликань. У 1969-1973 рр. - ув'язнений за статтею 62 ч.1 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») на 4 роки суворого режиму (табори Мордовії).З 1989 року – засновник і голова Тернопільської обласної організації Української Гельсінської Спілки. Заснував газету "Тернистий шлях", співголова Тернопільського Руху (1989-1090).
15 лютого 1949 року – в с.Гутисько Бережанського району організовано колгосп.
15 лютого 1949 року - прокурор військ МВС Українського округу полковник Кошарський скерував секретареві ЦК КП(б)У М. С. Хрущову доповідну записку “Про факти грубого порушення радянської законності у діяльності т.зв. спецгруп МДБ”. Полковник юстиції Кошарський змушений був констатувати: “Дії так званих спецгруп МДБ мають яскраво виражений бандитський антирадянський характер і, звісно, не можуть бути виправданими жодними оперативними міркуваннями”.
15 лютого 1963 року – в Цюріху (Швейцарія) помер громадсько-політичний і профспілковий діяч, державний секретар праці та суспільної опіки в першому уряді ЗУНР Антін Чернецький. Уродженець м.Бережани.
15 лютого 1963 року - постановою Подільського раднаргоспу виробниче об’єднання молочної промисловості – фірма “Збруч” реорганізоване в молочний комбінат з головним підприємством – Тернопільським міськмолзаводом, на базі якого в 1967 р. створене управління молочної промисловості.
15 лютого 1979 року – в США помер видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, уродженець с.Борсуки Лановецького Павло Шандрук (на фото). Командир Запорізького куреня, командир бригади Третьої Залізної Дивізії. У польсько-німецькій війні 1939 року - командир 29-ої польської бригади. З 1945 року - командувач Української Національної Армії, до складу якої увійшла дивізія «Галичина» (як 1-ша Українська Дивізія). Спричинився до виведення дивізії з фронту перед німецькою капітуляцією. Після війни був у полоні, зажадав особистої зустрічі з генералом Владиславом Андерсом, якого знав з військових дій 1939 року, і за клопотанням останнього був звільнений. Жив на еміграції у Німеччині. В 1965 році став кавалером найвищої військової нагороди Польщі ордену Virtuti Militari за героїзм під час військових дій 1939 р.
