Цьогоріч в Україні вже зареєстровано шість летальних випадків. Щоправда Тернопільщину ця сумна статистика оминула. У 2015 році в області зменшилась кількість звернень людей за медичною допомогою з приводу покусів, подряпин, ослинень тваринами, але кількість призначених антирабічних щеплень постраждалим збільшилась.
«Хоча вірус сказу передається людині під час укусу хворої тварини, все ж щепленню підлягають всі хто контактував з нею. На Тернопільщині гостро стоїть проблема з вакцинацією. Адже цьогоріч збільшилася кількість сказу серед тварин, а відтак кількість людей, які з ними контактували. Всі вони потребують вакцинації. Для щеплення використовують антирабічну вакцину і антирабічний імуноглобулін. Остання у цьому році взагалі не використовувалась
Проблема у тому, що вакцини немає в Україні. Тому зустрічаються і такі випадки, коли постраждалі власним коштом закупляються її закордоном», - розповідає завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Марія Павельєва.
Основні переносники сказу – лисиці. Тварини не бояться навідуватись до людський помешкань та, таким чином, розносити вірус.
«Останній часом лисиці все частіше заходять на людські подвір’я і відповідно контактують або ж людьми, або ж зі свійськими тваринами.
Також сказ реєструється і серед безпритульних тварин. Навіть не зважаючи на те, що чотирилапі кліпсовані та щеплені проти сказу – все ж вони також хочуть їсти та часто контактують з зараженими тваринами», - продовжує пані Марія
Як зазначають у санепідемстанції – основна проблема поширення сказу полягає у тому, що на Тернопільщині, тай по всій Україні, не проводиться облік тварин. Якби ж кожен домашній кіт чи собака щорічно проходили відповідні обстеження, проблем вдалося б уникнути.
Додамо, що особливістю сказу є те, що перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), це робить лікування практично неможливим. Людина помирає протягом 5-7 днів у важких муках. Отже, щоб не захворіти на сказ, треба оберігатись від укусів тварин (особливо бродячих та диких), а при отриманні укусів за призначенням лікаря отримати курс профілактичних антирабічних щеплень.
Збудник сказу є у слині і в мозку хворої тварини, або, здавалося б, клінічно здорової, адже перші прояви у неї можуть з’явитися вже за 10 днів. Перебіг сказу у різних тварин має свої особливості. Хворі на сказ лисиці не нападають на людей, не наносять їм важких укусів, не бояться нікого, не збуджені, забігають у населені пункти і йдуть до людей. У собак змінюється поведінка: злі стають лагідними і, навпаки, ласкаві проявляють агресивність, не знаходять собі місця, безупинно ковтають повітря. Коти поводяться агресивно. Загально прийнятними клінічними ознаками сказу у тварин є зміна поведінки, збудження, слиновиділення, блювання, параліч м’язів.