Монумент освятили у відпустовому місці Погоня Тисменицького району на Франківщині, багатолітнім єпископом якої був покійний владика.

Чин освячення здійснив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин.

Владика Софрон Дмитерко народився 1 червня 1917 року в селі Бичківці на Тернопільщині. Вступив у Тернопільську гімназію, згодом продовжив свою освіту у Станиславові. У 1932 році, після вступних іспитів, Степана Дмитерка прийнято до новіціату отців василіян у Крехові, де він після шести місяців отримав облечини, на яких одержав монаше ім'я Софрон.

На початку 40-их років отримав священичі свячення, та повернувся до Львова, а згодом був направлений до Бучача префектом чоловічої гімназії при василіянському монастирі, де працював до закриття закладу.

З приходом більшовицької влади усі священики, які не перейшли на православ'я, змушені були вести нелегальний спосіб діяльності. Богослужіння відправляли таємно, по хатах, всюди де тільки люди зверталися по духовну опіку. Так було в селі Яківка коло Обертина, в Коломиї, Долині, у Львові, у Ланчині Надвірнянського р-ну, в Яремчі, в Чортківському і Заліщицькому районах Тернопільської області та в багатьох інших місцях.

30 листопада 1968 року таємно, отримав єпископські свячення.

1973 року єпископа Дмитерка несподівано арештували та етапували у 38-му зону в присілку Лєнінскоє на Луганщині. Після звільнення з ув'язнення у 1975 році, поряд з цивільною працею, владика Дмитерко виконував свої єпископські обов'язки. Всього за часи підпілля рукоположив понад 65 священиків. З початком 1989 року єпископ Софрон Дмитерко перейшов на легальне становище, ревно виконуючи свій архипастирський обов'язок.

Відійшов у вічність 5 листопада 2008 року. Похований у крипті Катедрального собору Святого Воскресіння Франківська.