Паломництво і відпуст організовує місцевий василіанський монастир святого Івана.

О 10.00 відбудеться утреня, а о 12.00 – Архієрейська свята літургія і після того - водосвяття. 

Найбільшою реліквією Краснопущанського монастиря є плачуча Чудотворна ікона Матері Божої. ЇЇ історія губиться у глибині віків і сягає аж 18 століття.

Це давня копія Іверської ікони (тепер знаходиться на горі Афон). Спочатку вона була у Віцинському монастирі (тепер це село Смереківка Перемишлянського району). Сьогодні цього монастиря вже немає.

«Віцинська Богородиця плакала три місяці на початку 1660 року. У червні 1695 року єпископ Львівський Йосиф Шумлянський спровадив до Віциня монахів закону Василія Великого, монастир їм побудував й ікону під опіку віддав» – йдеться у хроніці віцинського монастиря про ікону.

Одна з легенд розповідає, що ікона була у капелана шведського війська, коли воно проходило через наші землі. Утримання війська лягло важким тягарем на місцеве населення. Окрім того, бойові дії тягнули за собою руїну і людські жертви. Люди щиро молилися до Богородиці, зображеної на іконі. Шведський капелан, побачивши таку віру, залишив ікону людям. Згодом Віцинський монастир ліквідували, а ікону передали до Львова, у 1934 році – до церкви Краснопущанського монастиря.

Від знищення у радянський час ікону зберегла жителька Краснопущі Марія Лещук і віддала її до монастирської обителі відразу після повернення до села отців-василіян.