Тарас Батенко: «УКРОП на Тернопіллі стоїть на боці простих людей»

Середа, 05 липня 2017 14:52
У День Конституції, 28 червня, Тернопіль відвідав голова політради політичної партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП», народний депутат Тарас Батенко.

Політик зустрівся з активом місцевої обласної організації. Водночас і нас цікавила позиція укропівця щодо проблемних питань нашого краю. Пан Тарас запевнив, що керівництво партії завжди відстоюватиме інтереси простих людей: чи у боротьбі недопущення роботи екологічно шкідливої котельні у Тернополі, чи у протистоянні будівництву каскаду ГЕС на Дністрі.

- Яка мета вашого візиту на Тернопільщину?

- Насамперед, для мене Тернопільщина – рідний край, бо моя родина по маминій лінії - вихідці зі Зборівщини. Часто буваю у Тернополі. Це прекрасне зелене місто. А мета нашої зустрічі - це, передусім, спілкування з нашим партійним активом, із колегами, активістами, керівниками районних організацій для обговорення всіх партійних питань. Символічно, що зустріч відбулася у День Конституції - славного для нас свята, до якого ми довго йшли. Проте нині держава, частину якої втратили через військову анексію, не повною мірою забезпечує права і свободи громадян. Отже наше завдання - не лише відстояти державу, а й інтереси пересічного громадянина й нації загалом. Тому для нас конституційний процес триває і далі. Важливо не допустити узурпації влади, цих повноважень, адже, наголошую, у нас парламентсько-президентська держава.

Мета сьогоднішньої зустрічі – актуалізувати проблеми, які є в регіоні, розповісти про ситуацію в партії і обговорити проведення місцевих виборів, які невдовзі відбудуться на Тернопільщині.

- Партію УКРОП створювали впродовж 2014-2015 років - саме тоді, коли країна переживала Майдан, коли почалися військові дії на сході. Які пріоритети були закладені і які є головними для вашої політсили нині?

«Українське об’єднання патріотів - УКРОП» було створене два роки тому людьми, за плечима у яких був фронт, волонтерами, а також тими, хто власною працею заслужив свій авторитет. Вони проголосили ідеологією партії український патріотизм, захист простих людей як від влади, яка намагається забрати у них права й економічні свободи, так і від ворогів, які вже окупували частину нашої території. У жовтні 2015-го на місцевих виборах УКРОП відразу показав дуже непоганий результат, взявши четверте місце, увійшов до 18 із 22 обласних рад, а понад 1000 депутатів пройшли у місцеві ради. Ми підтвердили цей результат на виборах в органи об’єднаних територіальних громад 2016-го та 2017-го. А у квітні отримали вже 9,3% представництва загалом по Україні, а в кількох областях взяли перше місце. Отже, УКРОП зростає, українські патріоти мужніють, і Тернопільщина є тим благодатним ґрунтом, де, вважаю, партія може продемонструвати хороший результат.

- Одним із найактуальніших питань українського сьогодення є земельна реформа та відкриття ринку землі. Яка позиція у партії щодо цього?

- Наразі ми не маємо права скасувати мораторій і відкрити ринок землі. Передусім, тому, що відсутня належна оцінка ринку землі. У нас немає дрібного підприємця, який би працював із землею і отримував значні кредити під невеликі відсотки в державному банку, ми не виховали його. У нас немає сільськогосподарських підприємств, які можуть взяти кредит у банку під 2-3% річних, як у Європі, а змушені брати їх під 19-20%. В таких умовах ми такого підприємця й не виростимо. А це, звичайно, влаштовує великих латифундистів, 10 мільярдерів у сільському господарстві, які експлуатують людські паї за безцінь. Ціна паю в середньому становить приблизно 35-40 доларів, і це мізер, порівняно з тим, що людина хоче отримати за нього. Ми розуміємо також, що частка сільського господарства в економічному становленні держави хоча і є немалою, але вона не є визначальною.

- Згідно з опитуваннями, більшість тернополян вважають, що не варто відкривати ринок землі, поки не завершаться бойові дії. Як вважаєте?

- Ми з цим абсолютно згідні і, водночас, усвідомлюємо, що в умовах війни, коли може бути активізація ситуації на фронті, а влада обговорює питання про запровадження військового стану, а також враховуючи нещодавні терористичні акти у Києві, зокрема, коли підірвали одного з очільників Головного розвідувального управління, вирішити це питання буде дуже непросто. Вважаю, що ми не маємо достатньо запобіжників для того, щоб гарантувати, що земля залишиться селянам і вони правильно нею розпоряджатимуться. Немає гарантій, що вона не дістанеться іноземним громадянам, адже навіть якщо буде накладена заборона, це буде реально зробити через третіх осіб. Досвід Грузії щодо цього дуже показовий. Тому, поки не піднімемо свого дрібного, середнього хлібороба, не дамо йому гарантії від держави, не створимо відповідний земельний банк, скасовувати мораторій - не на часі, оскільки це може мати погані наслідки для українського суспільства загалом.

- Не менш актуальною є і медична реформа. Яка позиція УКРОПУ щодо цього?

- З цього питання також ще відбуваються дискусії. Ми розуміємо, що медична сфера у такому стані, в якому вона є сьогодні, залишатися не може, бо не надає належного комплексу медичних послуг. Насамперед має відбутися реформа первинної ланки медицини. Водночас, бачимо, що за цією реформою ховається багато моментів, з якими ми не погоджуємося. Зокрема, мова про підхід у формуванні госпітальних округів. Хто визначав, що госпітальних округів має бути 3-4 на область? Зауважте, і в Тернопільській області - чотири госпітальні округи, і у Львівській - теж чотири, і у Волинській - також 4 госпітальні округи. І це - за умови великої різниці між цими областями щодо кількості населення. До того ж дистанція від населеного пункту до округу може бути понад 100 км. Тобто, чи доїде людина, у якої передінфарктний стан, до госпітального округу? Чи  встигнуть врятувати їй життя?

- Якою ж бачите альтернативу?

- Ми не відкидаємо впровадження медичної реформи. Водночас проводимо дискусії з експертами, з нашими партійними активістами, які вже подали свої пропозиції стосовно реформи медичної сфери, адже є альтернативні законопроекти, які подають діючі депутати Верховної Ради, які займаються цією галуззю. Хочемо знайти золоту середину, щоб не зашкодити, передусім, людині.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити