11 липня 1917 року - австрійська армія знову захопила Тернопіль. Розлючене російське командування безпідставно звинуватило у своїй поразці Перший гвардійський корпус, який нібито самовільно залишив місто. На розправу з відступаючими солдатами ґенерал Л. Корнілов кинув козаків Донського полку. Відступаючи у тому ж 1917 р., російські частини підпалили центральну частину міста. Згоріли будівлі по вулиці Міцкевича і замок Тарновського. Остання руїна після цих пожеж зникла аж у 1930 р., коли на місці згарища, що залишалося на вулиці Міцкевича (тепер бульвар Т. Шевченка), було споруджено готель і каварню "Польонія" (гастроном "Дністер").
11 липня 1941 року - за відмову відкликати Акт відновлення Української Держави гестапо арештовує уродженця Тернопільщини, прем'єра Українського Державного Правління Ярослава Стецька. До вересня 1944 року він перебував у бункері смерті концтабору Заксенгаузен.
11 липня 1946 року - постанова Тернопільської обласної Ради «Про річний план здачі зерна державі з урожаю 1946 року», відповідно до якої було встановлено норми поставки пшениці і інших продовольчих культур згідно довоєнних норм. Цей документ є свідченням намагань центральних московських органів, не рахуючись з конкретними можливостями на місцях, де панувала післявоєнна розруха та засухи, будь-якою ціною виконувати обов’язкові плани хлібозаготівель.
11 липня 1948 року - у с.Мала Лука внаслідок бою між повстанцями та більшовиками загинули повстанці Галун, Нечай і Владко, а Михайло Похолок "Чорнота" зумів неушкодженим вирватись із села.
11 липня 1990 року - у Тернополі відбувся страйк, з вимогою відставки союзного уряду. Не працювало майже 60 відсотків підприємств та організацій, загалом майже 20 тисяч осіб, які висунули вимоги: націоналізація майна КПРС; ліквідація парткомів та комітетів комсомолу на підприємствах та ін.
11 липня 1995 року - на посаду голови Тернопільської обласної державної адміністрації призначено Бориса Косенка. На цій посаді він пропрацював до 6 вересня 1996 року.
11 липня 2014 року - поблизу с.Зеленопілля Свердловського району Луганської області загинув молодший сержант, оператор протитанкового відділення 24-ї окремої механізованої бригади, уродженець с.Лощинівка (нині Бернадівка) Теребовлянського району Микола Руснак. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
