15 червня 1810 року - указом російського імператора, на території Тернопільщини, на схід від лінії містечок Залізці-Зборів і р. Стрипи, що за умовами Віденського (Шенбруннського) мирного договору відійшла до Росії, було створено адміністративно-територіальну одиницю «Тернопільський край» із центром у Тернополі, який отримав статус окружного міста. Спочатку край поділявся на 2 округи - Тернопільський і Заліщицький, 1814 був утворений 3-й округ - Теребовлянський. Управляв краєм намісник, якого призначав цар. Згідно із заключним пактом Віденського конгресу 6 червня 1815 територія «Тернопільського краю» була повернена Австрії.
15 червня 1911 року – у смт.Мельниця-Подільська Борщівського району народився актор і режисер театру, танцюрист, хореограф, громадсько-культурний діяч Антін Кривецький. Помер 30 квітня 1997 р. у м.Вейвіллі (Австралія).
15 червня 1965 року – у США помер історик, археолог, ассіріолог, доктор філософії, професор Пенсільванського університету, уродженець Підволочиського району Єфраїм Авігдор Спайзер.
15 червня 1915 року - воєнний генерал-губернатор Галичини граф Г.О.Бобринський підписав у Львові обов’язкове для виконання оголошення, у якому довів до відома населення наказ головнокомандуючого арміями Південно-Західного фронту генерал-ад’ютанта М.Ю.Іванова про примусову висилку у Волинську губернію усіх чоловіків у віці від 18 до 50 років, дозволяючи їм брати із собою свої родини, хатні речі, рогату худобу і коней, тих районів Галичини, з яких уступали російські війська, аби унеможливити їх мобілізацію до австро-угорської армії.
15 червня 1919 року - у Тернопіль вступили наступаючі частини УГА. Закінчення першого етапу Чортківської офензиви.
15 червня 1938 року – з вимогою підвищити заробітну плату виступили робітники, зайняті на будівництві дороги в Микулинцях. Страйк тривав до 7 липня, після чого вимоги страйкарів були частково задоволені.
15 червня 1950 року – в м.Кременець народився український співак, композитор, перекладач Віктор Морозов. Автор численних пісень на вірші сучасних українських поетів (зокрема Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олега Лишеги та ін.). У 1988 разом з Андрієм Панчишиним та Юрієм Винничуком заснував львівський театр-студію «Не журись!», що став знаменитим завдяки яскравій політичній сатирі та відродженню заборонених в СРСР пісень січових стрільців. Під час однієї з вистав театру «Повіяв вітер степовий» 5 жовтня 1989 зі сцени вперше був виконаний нелегальний на той час гімн України «Ще не вмерла Україна». Окрім спільних з «Арнікою», «Смерічкою» та «Не журись!» грамплатівок і аудіокасет Віктор Морозов разом з групами «Четвертий кут», «Мертвий півень» та «Батяр-Бенд Галичина» записав і видав ряд сольних альбомів. Перекладає з португальської та англійської мов. Перші переклади були опубліковані 20 років тому в часописі «Всесвіт». Широко відомим як перекладач став завдяки перекладам серії романів про Гаррі Поттера.
15 червня 1962 року - у Варшаві помер польський церковний діяч, уродженець Тернополя єпископ Евґеніуш Базяк. 1912 року висвячений на священика. Був вікарієм у Тернополі (1914–1919 роки). 1933 року папа Пій XI призначив Базяка львівським єпископом-суфраганом. Після смерті архієпископа Болеслава Твардовського у листопаді 1944року став львівським латинським архиєпископом. Під час радянського і гітлерівського окупаційних режимів намагався таємно проводити навчання у семінарії, виконував архиєрейські свячення. 1945 року неодноразово перебував на допитах в радянських органах безпеки. Від 1958 одночасно керував Краківською єпархією. 28 вересня 1958 року висвятив на єпископа Кароля Войтилу - майбутнього св.Папу Івана Павла II. Похований в Кракові у Вавельській катедрі.
15 червня 2015 року - поблизу с.Широкине Волноваського району Донецької області, від осколкового поранення сонної артерії, загинув боєць 8-ої окремої роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». уродженець Тернополя Віктор Стефанович (позивний - «Вік»). Посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».