14 травня 1796 року - відкрито «Єпаршеську семінарію», яка згодом стала Волинською. Завданням семінарії було підготувати кандидатів у священики для парафій, які перейшли з греко-католицької церкви в православну. Спочатку семінарія знаходилась у приміщенні Преображенського монастиря в м.Остріг. З квітня 1836 року до 1902 року місцем її розташування стало м.Кременець.

14 травня 1899 року - освячено наріжний камінь під будівництво єзуїтського костелу в Тернополі. Місце під будівництво міська громада продала отцям-єзуїтам за символічну, дуже низьку ціну - 100 золотих ринських. 1901 року будівництво костелу було завершено. Його мурував Григорій Кордуба, доклали також зусиль теслі Леонард Менжинський та Антон Крук, слюсарі Шауер і С. Асенько та багато інших. Споруджено костел було за проектом львівського архітектора Діонізія Кричковського. Розмалював - художник Табінський. Різьбарством займався Клімек. Храм, який був найменшим у місті, виконував роль парафії без права парафії для передмістя за Рудкою, відомого ще як Заруддя (Заруда). Зараз тут знаходиться швейна фабрика.

14 травня 1920 року – в с.Романівка Теребовлянського району народилася Слава Стецько (уроджена Ганна Йосипівна Музика), українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів. Дружина Ярослава Стецька. Голова ОУН(б) (1991-2001). Перший лідер партії Конгрес Український Націоналістів (КУН). Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань. Померла 12 березня 2003 року.

14 травня 1940 року - в м.Підгайці народився директор Дитячої хорової школи «Зоринка», Заслужений працівник освіти України Ізидор Доскоч.

14 травня 1941 року - Політбюро ЦК ВКП (б) прийняло рішення “Про вилучення контрреволюційних організацій у західних областях України”. Воно зобов’язувало органи НКДБ і НКВС УРСР арештувати і відправити у заслання на поселення у віддалені райони СРСР строком на 20 років з конфіскацією майна: а) членів сімей учасників українських і польських націоналістичних організацій, глави яких перейшли на нелегальне становище і переховувалися від органів влади; б) членів сімей учасників націоналістичних організацій, глави яких були засуджені до вищої міри покарання. Для організації боротьби з націоналістичним підпіллям Політбюро ЦК ВКП (б) відрядило в Україну заступника наркома державної безпеки СРСР І. Сєрова, який мав великий досвід роботи в республіці і добре знав оперативну ситуацію, місцеві кадри і т. п.

14 травня 1942 року – священичі свячення отримав майбутній єпископ Івано-Франківський УГКЦ, уродженець с.Бичківці на Тернопільщині владика Софрон Дмитерко. Одразу після висвячення єпископом Миколою Дудашем братів-василіян на священиків, гестапо їх усіх заслало на каторжні роботи по всій Чехії. Софронові Дмитерку випало працювати в Моравській Остраві на шахті «Кароліна». Був звільнений за втручання УГКЦ. Єпископські свячення отримав 1968 року. 1973 року єпископа Дмитерка несподівано арештували. Після звільнення з ув'язнення у 1975 році, поряд з цивільною працею, владика Дмитерко виконував свої єпископські обов'язки. Відійшов у вічність 5 листопада 2008 року.

14 травня 1948 року – в с.Літятин Бережанського району загинув учасник національно-визвольних змагань, керівник пропаганди Бережанського надрайонового Проводу ОУН Дмитро Бандура («Глинка»).

14 травня 1973 року – помер український графік і живописець. Заслужений діяч мистецтв, уродженець с.Бурдяківці Борщівського району Леопольд Левицький. У 1932 року з групою однодумців організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику творів («Павук», «Тюрма», «Боротьба робітників з поліцією») не сподобалася владі і була закрита. Леопольда на чотири місяці ув'язнили. Після вересня 1939 року Левицький очолив у Чорткові міську раду. Проте він був передусім художником. 1946 року оселився у Львові. Помер митець з різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі.