Вишивати почав, коли вийшов на пенсію

Перші спроби вишивати Андрій Остапа робив у дитинстві. Але за навчання в інституті і під час служби в органах внутрішніх справ часу на це не вистачало. З виходом на пенсію вирішив відновити давнє захоплення. Спершу серед картин було багато звірів – коти, тигри, леви, вовки. Подобалося також вишивати квіти.

Коли у містечку відкрили спеціалізовані магазини – почав купувати професійні схеми. «Картини складаються з багатьох відтінків. Наприклад, полотно «Ісус Христос з вівцями», чи «Добрий пастир» складається з 90 різних кольорів і відтінків. У такій палітрі можна і заплутатись. Тому коли вишиваю – концентрую увагу на вишивці. Така картина, як «Воскресіння Христа», я вишивав також близько року» - каже пан Андрій.

Захоплення може перетворитися на не поганий бізнес

Вишивки Андрій Остапа не продає, тільки дарує дорогим йому людям. Вважає, що це дуже важка робота, щоб віддати її за гроші. Хоча, ціни на готові роботи – високі. «Мені казали на ринку, що картина «Добрий пастир» вартує у готовому вигляді 8-10 тисяч гривень. А в Інтернеті мені писали, що така вишивка в Європейських країнах вартує до 5 тисяч євро. Мені вона, наприклад, вартувала менше: схема – 70 гривень, полотно – 100 гривень, коло 1500 гривень за нитки. Але робота дуже важка, тому над тим, щоб продати якусь роботу, навіть не замислююся» - розповідає Андрій Остапа.

Вишиває щодня

Вишиває близько шести років. Вранці і ввечері по дві години. Але вже помітно, як змінилася майстерність пана Андрія. Коли оформляє рамки для картин в магазині майстрині дивуються, що ззаду полотна можна також розгледіти малюнок.

«Вишивати важко, але для мене – це вже не просто хобі, це як робота. Я захоплююся цим. Хрестик до хрестика лягає на полотно і потім як дивишся на роботу – душа радіє від того. Якщо взяти картину «Добрий пастир» - вона складається з 175 000 хрестиків. У день вишиваю 300-400 хрестиків. Дуже велика гама ниток, тому вишивається повільно. Але чим більша гама кольорів – тим картина красивіше виглядає. І якщо в тій гамі один хрестик попадає не з тої нитки – це відразу видно. Треба випорювати і шити правильний хрестик. Важко, але кінцевий результат вартує зусиль» - розповів колишній міліціонер.

У роботі не шукає легких шляхів

Вишиває по схемі із нижнього правого боку рухається до верхнього лівого боку. Так йому зручно. Якщо в одному квадратику 10 на 10 є 30 кольорів – то треба один хрестик вишити, потім його затягнути, щоб не поровся. Це дуже клопітка робота.

Дружина ставиться до захоплення чоловіка позитивно. «То вона мене втягнула в цю справу, бо почала десять років тому вишивати образ Почаївської Божої Матері. Але вона працює в школі і діти були менші, тож домашні клопоти також не давали вишивати. І я вирішив спробувати завершити цю роботу. Почав вишивати і закінчив цю роботу – то в мене такий закон ще з часів роботи в органах – якщо почав щось робити – мушу завершити» - говорить Андрій Остапа.

Не боїться братися за масштабні полотна

«У підборі схем мені допомагали в магазині. Моя знайома власниця запропонувала мені вишити картину «Воскресіння Ісуса Христа». Я як подивився на схему, а вона складається з близько 50-ти листків А-4, вагався, починати її вишивати, чи ні. Моя знайома мене таки вмовила. А коли почав її розкладати вдома на підлозі – вона зайняла пів кімнати. Але так помаленько, листочок до листочка, я все вишив» - каже майстер.

Найцінніша для нього – остання робота «Добрий пастир», вона вразила багатьох людей. Розповідає, коли виклав її в соціальну мережу – більше 30 000 людей поставили «клас» під фото, більше 500 - прокоментували.

Має Андрій Остапа й громадське «навантаження» ­ нещодавно обрали його заступником голови районної організації ветеранів органів внутрішніх справ. Начальник інспекції у справах неповнолітніх, старший інспектор з охорони громадського порядку, очолював кримінальну міліцію у справах дітей, штаб чергової частини у Бучачі, заступник начальника міліції з кадрового забезпечення у Монастириськах – такий послужний список Андрія Степановича. Усіх малолітніх правопорушників досі пам’ятає по прізвищах і навіть знає, як склалася їхня доля. З колегами по роботі завжди радо зустрічається і каже, що, можливо, колись вишиє щось і на міліцейську тематику.