Для режисера краватка – це як жінка
Пан Борис любить все оригінальне і незвичне. З першого погляду його легко помітити у натовпі. Він любить яскраві кольори і вміло їх поєднує. Краватка – допомагає, адже ніколи не вийде з моди, вважає він.
Винайшов власну класифікацію краваток – є у нього «тематичні», «об’ємні» і звичайні. Основна вимога до краватки – має подобатися власнику і викликати добрі емоції у людей, які на неї дивляться. «Краватка – це як жінка. Я наче беру її під руку і виходжу в світ. І всі звертають на нас увагу - каже Борис Салабчук. - Одного разу поїхав у Миргород відпочивати на 24 дня і взяв з собою стільки ж краваток. Кожного дня появлявся ввечері на дискотеці в новій краватці і всі жінки, які там відпочивали, були мої, адже вони щоразу звертали на мене увагу».
Щодня – нова краватка
Щоранку режисер підбирає краватку під настрій. «Я собі дозволяю підбирати краватку, як жінка обирає цукерки. В залежності від настрою. Відкриваю шафу – а там безліч краваток, на кожному вішачку. Я їх гортаю, переглядаю. Часом на вибір краватки іде багато часу і я запізнююсь на роботу. Краватка повинна гармоніювати з образом. Обов’язково доповнюю хусточкою в кишеньці піджака. Вони повинні «грати». – каже пан Борис.
Краватки режисер старається не повторювати. Але є улюблені, для яких робить виключення: «Є хлопчик, який пісяє в гірський струмок, є краватка, на якій зображений величезний орел. Є просто картини художників, наприклад, Моне. Страшно люблю троянди на краватках. У моїй колекції більше десяти краваток із різними трояндами. Є спортивні краватки, одна із випуклим м’ячиком, медичні краватки є. Сама дорога моя краватка – з Мерелін Монро у бордовому купальному костюмі на зеленому фоні. Вона одна із перших, по якій побачив, що краватки – це сила. Я зайшов у ній восьмого березня жінок вітати і це був фурор. Я тоді зрозумів, що треба шукати такі краватки Улюблена краватка з масками – на чорному фоні дві зелені маски. Вона найкраще характеризує стан душі режисера».
Якби міг – усіх мужчин одяг би в краватки
Краватка – це той елемент, який не дуже популярний в Україні, що дуже дивно, вважає Борис Салабчук. Додає: «Ми, українці, любимо вишиті сорочки і це дуже гарно. Але чому у нас немає вишитих краваток? Я завжди кажу: де ви, майстрині, чому ви не вишиваєте краватки?».
Почав носити краватки коли закохався
Зараз у колекції пана Бориса не знайдеш краваток із радянського союзу. Він вважає, що вони були таким сірими, як тодішнє життя. Хоча, саме в цей період він почав носити аксесуар в доповнення до костюма, коли вперше закохався. Хотів якось виділятися з-поміж решти. «Одна із перших краваток моїх була саморобною. Моя дівчина мала чудову німецьку сукню в клітинку, я попросив, щоб вона відтяла від неї поясок, з нього зробив тоненьку краватку і навіть маю фото. Зараз такі тоненькі краватки знову модні» - каже пан Борис.
«Краватки не захопили мою свідомість»
По при немалу колекцію колекціонером режисер себе не вважає, адже над краватками не «трясеться». «Розповіли мені про якогось чоловіка, ректора одного з українських вузів, у якого вісім тисяч краваток – я вважаю це божевіллям. Я не є заручником цього. Я можу їх дарувати, мені не шкода. Це лише одне із моїх захоплень» - розповідає Борис Салабчук.
Краватки обирає сам
Знаючи про захоплення друзі почали дарувати пану Борису краватки. Та він надає перевагу тим, які обирає сам. Оригінальні краватки шукає у стокових магазинах. «Я часом шукаю костюми для вистав у таких магазинах. Бо акторки повинні завжди виглядати дуже красиво. Адже вистава «У закутку душі хай буде трохи сад» за геніальними віршами Ліни Костенко в обрамленні чарівних пісень Ольги Богомолець потребує і вишуканого красивого вбрання. В саду поезій Ліни Василівни живуть її богині-красуні: Природа, Любов, Муза, Історія. Там знайшов і першу тематичну краватку, яка привернула мою увагу. Зараз у мене є такі краватки, що я їм ціни не знаю, адже вони авторські. Є така краватка, на ній клоун дуже гарно зроблений, а ззаду – автограф автора краватки. Є італійські краватки ручної роботи в’язані, вони в один час були дуже популярними».
Не подобається Борису Салабчуку і експериментувати з вузлами на краватці. Обрав красивий класичний вузол. А про десятки інших каже: «коли починаєш в’язати різні вузли - краватка тебе захоплює. А вона не повинна мною керувати».
Це не єдине захоплення героя, збирає все оригінальне: книги, картини, скульптури. А ще працює над романом, назва якого йому приснилась «Невбийдикагалицьказаздрістьмоскальбандевець».
