Читайте нас в соціальних мережах

Ляльки-попики від Тетяни Кухарської - на щастя

П'ятниця, 12 вересня 2014 10:09
Капронові ляльки-попики з оголеними сідничками стрімко стають популярними. Тернополянка Тетяна Кухарська вперше інтер’єрну ляльку у техніці скульптурний текстиль побачила два роки тому. Спробувала відтворити і відтоді захоплення допомагає знімати стрес після роботи.

Ляльки-попики з’явилися США і мігрували в Україну

Побачивши в Інтернеті ляльку-попика Тетяна Кухарська спробувала більше про неї дізнатися і якомога швидше зробити власноруч. Пригадує, перша лялька вийшла на-диво добре, потім були трішки гірші, поки не вдосконалила навики.

За два роки жінка зробила десятки ляльок, хоча за освітою вона педагог, біолог-хімік. Всі ляльки в одному екземплярі, тому неповторні. «Якщо я знаю, що це лялька в подарунок – хочу побачити хоча б фото людини. Якщо це лялька для друзів – образ сам відразу вимальовується. Люблю робити ляльки для лікарів, поварів, перукарів. Такій ляльці даю в руки чи шприц, чи ложку велику» - розповідає Тетяна.

Ляльки – лише для людей з почуттям гумору

«Враховуючи, що ляльки несуть дещо еротичне навантаження – потрібно, щоб людина, якій її даруєш, мала гарне почуття гумору. Але, поки що, не було проблем. Як правило, такі ляльки викликають посмішку і задоволення» - згадує майстриня.

До речі, ляльки – не лише елемент декору чи веселий подарунок на згадку, а й талісман. Їх дарують зі словами: «нехай удача повернеться до тебе обличчям, а не попою».

Захоплення – не з дорого вартісних

Ляльки не надто затратні при виготовленні. Потрібен синтепон, капрони. Решту матеріалів – тканини, нитки - майстрині позносили подруги.  Для того, щоб розфарбувати личка своїх ляльок Тетяна використовує свою стару косметику. «З матеріалами взагалі проблем немає. Синтепон є у кожному магазині, капрони купую на ринку найдешевші, без ден. Пробувала брати інші – вони блистять і лялька не має вигляду» - розповідає про тонкощі ремесла Тетяна.

Щоб колготи були потрібного кольору майстриня виварює їх у розчині традиційної білизни, у народі – хлорка. Як не дивно, це робить капрон міцнішим. «Це є інтер’єрна лялька, тому я завжди попереджаю людей, що якщо діти будуть нею гратися – життя її буде не довговічним. Капрон – делікатний матеріал, швидко затягується. Тому й працювати з ним потрібно обережно» - каже Тетяна Кухарська.

Виготовити ляльку – не складно

Щоб зробити ляльку Тетяна колготи розділяє на частини, велику частину виділяє для голови, наповнює її холофайбером або синтепоном, із першим легше працювати, і формує кульку. Окремо формує опуклі форми, наприклад, ніс, і вкладає у капронову кульку.  Губи, щічки, підборіддя – усе по порядку. Сформувати риси обличчя допомагає нитка з голкою. Усі ямки, вигини потрібно прошити.  «Не надійтеся, що ваша лялька вийде такою, якою ви її плануєте. Кожна лялька має свій характер. Справжнє обличчя ляльки можна розгледіти вже після того, як зробили їй макіяж».

За таким же принципом майстриня майструє ніжки, ручки, тіло ляльки. Волосся робить із ниток для в’язання.

Особливий етап – макіяж ляльки. Його майстриня робить справжньою косметикою. Пудрою - основу під макіяж, рум’яна на щічки і на губки.

Особлива увага до сідничок ляльок-попиків, їм майстриня пришиває навіть мереживні стринги, адже в сідницях вся родзинка ляльки.

Ляльки, як діти, їх важко відпускати

Час на виготовлення ляльок – різний, все залежить від натхнення, розповідає майстриня. Здебільшого працює вночі, саме тоді до неї приходить натхнення. «Коли є бажання працювати – лялька народжується за кілька годин. Хоча, бувають випадки, коли працюю довго, одного разу над обличчям лялька працювала кілька вечорів поспіль. Але результат того вартував. Одне скажу – важко з ними розставатися, але вдома ляльок майже немає. У кожної є власник. Подобається дарувати людям гарний настрій» - каже Тетяна Кухарська.

Додати коментар



ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ