У Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці відбулася поминальна панахида.

Провести в останню путь відомого тернополянина прийшли друзі, близькі, а також побратими на бойовому та політичному поприщах. Віддати шану Володимиру Івановичу приїхав і лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

- Ти був кращий, ти був прикладом українця, патріота, націоналіста, свободівця. Ти був добрим організатором, хорошим менеджером, ти завжди був у перших лавах: і на Майдан, і під час боротьби за краще майбутнє України, ти першим поїхав добровольцем на ту війну, коли багато хто боявся і ховався. Ми пам’ятатимемо про тебе, про твій життєвий подвиг, і я хочу сказати тобі друже, ти тут нас бачиш – ту справу, яку ми всі разом робили, ту справу, яку ти тягнув – ми обов’язково будемо продовжувати, бо ти дійсно – кращий серед кращих, - звернувся з прощальним словом Олег Тягнибок.

- Сьогодні прощаюся від імені усіх військових, від імені побратимів по зброї з нашим другом Володимиром Стаюрою, з яким ми два роки провели на війні, потоваришували з ним. На початку війни він був у батальйоні «Січ»,  я у добровольчому підрозділі і якби не його допомога, навряд би мені щось вдалося. На початку було дуже складно з усім, з харчами, з набоями, з амуніцією і Володя завжди допомагав, був поруч. Після року війни він прийшов до мене і сказав, що хоче бути на передовій, у вирі подій, а мені тоді саме не вистачало досвідченого заступника. З перших днів він влився в роботу, у важкі умови, у важкі завдання і брався за будь-яку роботу. Дуже важко буде зараз без нього, у нас було багато планів. Він пішов від нас і це є велика втрата, - зазначив командир «Карпатської Січі» Олег Куцин.

Своїми спогадами про Володимира Стаюру діляться його знайомі:

- Він вчив говорити все прямо і нічого не приховувати, чітко розрізняти «чорне» і «біле», працювати більше і досягати більшого. Володимир був бойовим командиром, який міг повести людей, підтримати бійців, намагався забезпечити усім необхідним і поводив себе як істинний офіцер, - Василь Чашка, Боєць БОП «Січ».

- Колись тато отримав свій свободівський значок від Володимира Івановича, знятий прямо з грудей. Я отримала свій перший свободівський значок від тата, знятий прямо з кепки. Той самий значок Володимира Івановича. Тепер у цьому знаці більше символізму і ваги, ніж у будь-чому іншому. Берегтиму і достойно нестиму.  Відповідальність, котру тепер не знімеш з плечей. Дякую, - дочка загиблого волонтера АТО Володимира Яворського, Христина.

- Володимир Стаюра не вмів нічого робити наполовину, він цілком віддавався справі, в яку вірив, країні, якою дихав. Він завжди був серед перших у боротьбі за національні інтереси й територіальну цілісність держави, вів за собою інших та слугував для них прикладом справжнього Воїна, - заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.

- Він був людиною, яка не вміла лукавити. Володимир показав себе як добрий організатор, як патріот. Хоч він був молодшим від мене, але я насправді багато чому від нього вчився. Це була хороша людина, чиста, чесна – таких мало, - Василь Теслюк, боєць батальйону «Січ».