Попередити тернополян про новий спалах хвороби Лайма та запропонувати діючі схеми лікування й профілактики захворювання на прес-конференції у Тернопільському державному медуніверситеті ім. І. Я. Горбачевського зібралися: Завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Михайло Андрейчин, Доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Марія Шкільна, Проректор з наукової роботи Іван Кліщ на чолі з ректором ТДМУ Михайлом Кордою.
На важливості та критичності ситуації через поширення інфекційного захворювання Лайма в Тернопільській та інших областях України наголосив Михайло Корда.
- Наш університет взяв на себе місію дослідити епідеміологію хвороби Лайма, патогенез, запропонувати схеми лікування цієї хвороби, реабілітації та профілактики захворювання. На сьогодні ми дослідили всіх лісників Тернопільської області, які мають контакти зі кліщами, на хворобу Лайма. Наслідком нашої перевірки виявилося те, що 43% усіх лісників мають антитіла борелію, який і викликає хворобу Лайма. Ми також взяли на дослідження кров у всіх військовослужбовців Тернопільської військової частини. Близько 50% перевірених військовослужбовців на сьогодні мають антитіла борелію, - зазначив Михайло Михайлович.
Ректор наголосив, що на сьогоднішній день лише ТДМУ має змогу повністю діагностувати хворобу Лайма всіма можливими методами. Для цього фахівці університету розробляють та впроваджують наукові проекти із рядом закордонних партнерів. Університет на сьогодні має наукові контакти у Польщі, Америці та інших країнах світу. Тернопільські науковці вже мали доповіді в Парижі, Хельсинку, надалі виступатимуть в Америці, а сироватка хворих лісників відіслана на дослідження до США.
Успіхами наукової роботи по дослідженню хвороби Лайма у Тернопільській області та по областях України поділився і академік Михайло Андрейчин.
- Бореліоз не є принципово новою хворобою, адже існує дуже давно. Є різні причини розповсюдження на планеті хвороби Лайма – глобальне потепління, посилення міжнародних зв’язків, глобалізаційні процеси. Наше завдання – максимально дослідити цю інфекційну хворобу, вдосконалити діагностику, лікування і профілактику захворювання. Завдяки міжнародній співпраці, рівень дослідження хвороби Лайма досяг дуже широких масштабів. Хочу зазначити, що в галузях дослідження у нас є перші успіхи. Саме в нашій області вченим удалося діагностувати нові види борелію та хвороби анаплазмоз та ерліхіоз. Ми також зуміли провести дослідження різних груп ризику, – поділився Михайло Антонович.
Окрім почутої теорії, професор Іван Кліщ та доцент Марія Шкільна продемонстрували журналістам новітній діючий центр з дослідження хвороби Лайма та інших захворювань, які передаються через укуси кліщів. В даному центрі діють лабораторії, які обстежують людей на інфікованість борелієм та досліджують понад 30 кліщів на тиждень.
- Ми проводили аналізи серед працівників лісових господарств області. З 348 опитаних, 90 людей сказало, що кліщі їх не кусали. Таке апріорі неможливо, щоб людина увесь час проводила в лісі й не була покусана кліщами. Із 90% перевірених людей, 70% були інфіковані бореліозом. Тобто, інфікуватися можна не тільки від укусу кліща, але й тоді, коли ви роздушите німфу на тілі, - розповіла під час екскурсії Марія Шкільна, наголосивши, що хвороба Лайма може переноситися не тільки іксодовими, але й багатьма іншими видами кліщів.
Наостанок ректор ТДМУ запропонував тернополянам, які знаходяться в зоні ризику інфікування, пройти відповідні обстеження на борелій в медуніверситеті.
- Я хочу звернутися до всіх жителів Тернопільської області. Якщо ви маєте підозру, що вас вкусив кліщ, в такому випадку необхідно пройти конкретні обстеження. Найкраще це буде зробити в нашому університеті, адже ми маємо для цього всі можливості. Аби наші спеціалісти змогли провести відповідний аналіз, вам потрібно принести до нас кліща – ми обстежимо і його, і кров пацієнта на предмет хвороб, які передаються через укуси кліща, - запропонував Михайло Корда.
Недешеву вартість одного такого обстеження - 260 гривень фахівці виправдовують використанням при роботі дорогих закордонних реактивів.
Анна Семенків
